Початок 2003 року, місто Генон. Страшна загибель дівчини, яка розбурхала все місто, запам'яталась багатьом. Це та історія до якої хочеться повертатися, бо вона ще раз доводить, що в житті відбуваються події куди більш неймовірні, ніж навіть найнепепедбачуваніший і шокуючий сюжет фільму.

                             🩸   🩸   🩸

   Елінд, 1 лютого 2003 рік. Донна Мур, чекала дзвінка від своєї сестри Моллі, але вона так і не вийшла на зв'язок. Тоді дівчина вирішила подзвонити у готель в якому зупинилася її сестра.

   А сама Моллі Мур розраховувала проїхати Ларес з півдня на північ, розпочавши подорож до Клевер і закінчивши його до Преки. Дівчина прибула до Ларесу 22 січня, цілком благополучно оглянула Ал-Камел, присвятила один із вечорів походу в клуб із живою джазовою музикою. 26 січня Моллі приїхала до Генон і зупинилася в готелі, досить великому 15-поверховому закладі, що формально вважається 2-зірковим готелем.

   31 січня близько полудня, вона востаннє написала своїй сестрі Донні, розповіла про своє життя буття і все в її розповіді, начебто було як завжди. 1 лютого вона планувала виїхати з готелю, вона мала намір попрямувати в Ра-Восенг.

   Донна подзвонила на ресершен готелю.

- Доброго дня, готель "Саінт-Лефін" вітає вас. - відповів черговий адміністратор.

- Добрий день. У вас проживала Моллі Мур?

- Хто ви? Для чого вам ця інформація?

- Я її старша сестра. Вона не вийшла сьогодні на зв'язок. Я хвилююся.

- Оплачений Моллі Мур термін проживання закінчився опівдні 1 лютого.

- Вона не продовжила бронювання?

- Ні.

- Вона залишила якісь речі? Вона ще в готелі?

- В готелі її немає. Ми перенесли особисті речі Моллі Мур в камеру зберігання, вони будуть повернені власниці без будь-якої оплати при її появі.

- Добре, дякую. - дівчина положила трубку. Після цієї телефонної розмови, Донна стрімголов помчала в найближче управління Еліндської поліції. При вході її зустрів черговий поліцейський.

- Добрий день, чим я можу вам допомогти?

- У мене зникла сестра. Сьогодні вона не вийшла на зв'язок. Я хочу щоб були організовані її пошуки.

- Заспокойтесь. Коли ви бачили свою сестру в останній раз?

- Насправді... Давно. Просто вона поїхала у подорож. Вчора ми останній раз говорили.

- Де вона зараз?

- В Генон.

- Вибачте, але в Генон немає нашого управління.

- Щ-що?! А як... Як так! - Донна не змогла стримати свої емоції і накричала на поліціянта.

- Якщо ви хочете знайти свою сестру...

- Хочу!

- ...ха... Тоді я напишу вам номер телефону детективного агентства "Вершники". Вони єдині які мають повноваження в усіх управліннях поліції всього світу. Раджу вам туди звернутися.

   Поліціянт протягнув Донні аркуш із номером цього агентства, взявши його, вона вийшла на вулицю.

                            🩸   🩸   🩸

   Сидячи на кухні свого дому Донна Мур набрала номер агентства "Вершники" і чекала коли на іншому кінці піднімуть трубку. І тут вона почула привабливий чоловічий голос.

- Детективне агентство "Вершники". Що ви хочете?

- Ем... Мені сказали, що ви зможете мені допомогти...

- Де сказали?

- Мгх... В Еліндській поліції... - на іншому кінці трубки почувся важкий видих.

- Ха... Зрозуміло, тоді  Даунінг-стріт 10, якщо не страшно.

- Що?

- Ц... Агентство на цій вулиці.

- Ааа...ага.

- Приїжджай, обговоримо твою... Так звану "трагедію".

- О...добре! До зус...*біп-біп*. Вибив...

   Перебуваючи у легкому шоці від їхньої розмови по телефону, Донна поїхала на названий адрес.

   Погода в цей день була похмура. Небо було скрито сірими хмарами, і схоже, що дождь вже мав намір капати вниз. Дівчина прибула на адрес агенства. Воно знаходилося в районі Діед який отримав дурну славу між жителями інших районів. Будинки на вулиці криміналу Даунінг-стріт, були всі однакові, навіювали на всіх однотипний страх, що зараз із одного темного кутка вилізе якась гидота і забере з собою у потойбічний світ того, хто туди забрів.

   Таке ж відчуття зараз було і у Донни, вона боялась, її жахала одна лиш думка, про те, що вона може і не вибратися звідси. Тут вона побачила надпис "Детективне агентство"Вершники", вона оглянула будівлю де знаходилося це агентство.

   Між всіма іншими однаковими між собою будинками, цей виділявся своїми червоними рамками на вікнах, здавалося ніби вони були покриті кров'ю. Зібравши всю свою мужність, Донна постукала в двері, але їй ніхто не відкрив... Тому вона постукала ще раз...і ще раз... Коли терпіння покинуло дівчину, вона сама собі відкрила двері в агентство. Дивно те, що вони і не були закриті. Зайшовши у середину перше, що потрапило їй в погляд, це великі дубові сходи які вели вверх на другий поверх. Донна зайшла у відкриту вітальню. Там вона побачила чоловіка який лежав на чорному шкіряному дивані, і мирно собі спав. Схоже він був один, тому, що явних признаків того чи був тут ще хтось, не було. 

- Кхм... - дівчина відкашлалась намагаючись розбудити сплячого чоловіка.

- Хто тут? - чоловік привідкрив одне око, і глянув на гостю.

- Ви зі мною говорили по телефону, і сказали прийти сюди... Я Донна Мур.

- Значить, це ти. Ну, що ж... - він підвівся з дивану, і підійшов до дівчини.

- Схоже, що так...

- Я Бейтс Бекхем.

   Донна не могла повірити тому, що почула. Вона знала, це ім'я, про нього розказують різні історії. Самі популярні, що Бейтс займається чорною магією, або, що він продав свою душу дияволу. 

- Ви той самий "міський мисливець"?

- Не знаю, що ти про мене чула. Але знай, половина з того неправда.

- Я і не ду...

- Ну звісно. - Бейтс обійшов дівчину, і сів за стіл який стояв біля вікна посередині кімнати. Вказавши Донні на крісло спереду стола вона теж сіла. Повисла тиша.

- Ну і... Чому ти тут? - Бейтс заговорив першим.

- Ем... Я думаю, що моя сестра зникла. Вона обіцяла подзвонити мені сьогодні, але вона так і не вийшла на зв'язок.

- Чому тобі не приходить в голову, що вона просто загуляла?

- Ні, Моллі тоді мені б мені сказала.

- Ти впевнена?

- Звісно.

- Де вона на твою думку зараз знаходиться?

- Моллі любить подорожувати. Коли ми ж нею останній раз розмовляли, вона була в Геноні. Я дзвонила у готель в якому сестра зупинилась. Там сказали, що термін проживання у неї закінчився ще опівдні і вони не знають де вона, всі її речі перенесли в камеру зберігання.

- Як той готель називається?

- Готель "Саінт-Лефін".

- Оооо... - мисливець відкинувся на спинку свого крісла із задумливим виглядом і підняв свій погляд вверх.

- Що... Що таке?

- Готель "Саінт-Лефін" ще називають "музеєм крові". У ньому відбулось багато самогубств.

- Не може бути...

- В архівах старих генонських газет я знайшов інформацію про самогубства, скоєні в різні роки постояльцями готелю. - чоловік дістає зі шухляди стопку газет, розкладує їх на столі, показуючи Донні кожну з них.

- І скільки ж їх було? - дівчина з інтересом подивилася на чоловіка. Бейтс пальцем показує на одну із газет. 

- Наприклад, якась Кері Девіс, 50-річна дама, що проживала в "Саінт-Лефін" тиждень, викинулася з вікна сьомого поверху і розбилася об бруківку біля самого входу в готель, зруйнувавши під час падіння навіс над парадними дверима. Стався трагічний інцидент 22 жовтня 1993 року. - Донна взяла газету в руки і почала читати про себе, її це зацікавило.

- Тут її оголосили "жебрачкою". Можливо вона скоїла самогубство тому, що не могла далі так жити?

- Ні, вияснилось, що Кері мала більше сто тисяч гринців на рахунку.

- Ага...її ніяк не можна так назвати. Але тоді, що штовхнуло жінку на цей фатальний крок із вікна?  

- Нез'ясовано. Це діло закрили. - чоловік бере іншу газету і простягує її дівчині. - Менш ніж за 8 років, 11 лютого 2001 року, інша постоялиця готелю, Люсі Вайт, викинулася з вікна свого номера, розташованого на восьмому поверсі.

- І знову, діло закрили?

- Точно. Минуло зовсім небагато часу і за вісім місяців, 12 жовтня 2001 року... - Бейтс показує на третю газету в лівій стороні стола. - Еліс Кларк вирушила в політ з вікна дев'ятого поверху. При падінні вона потрапила у 65-річного Марка Лі, який повертався до готелю з паркування, де він залишив свій автомобіль.

- Тільки не кажіть, що вони обоє загинули? 

- Звісно.

- Невже це могло бути подвійне самогубство?

- Марк тримав руки в кишенях, хто б у такому положенні зміг кинутися з вікна?

- Значить, він просто опинився не в тому місці, і не в той час. Нещасний випадок?

- Ага. А ще цей готель улюблене місце куди їдуть серійні вбивці.

- Щ-що?! Ти ж не хочеш сказати, що і мою Моллі теж...

- Про це ще рано говорити. І тих серійних вбивць вже давно заарештували. - Бейтс показує на одну із газет, а саме на заголовок "Серійні вбивці готелю Саінт-Лефін". - 12 лютого 2002 року, в готелі був заарештований вбивця Люк Кінг, що втік з Північної Влосеї.

- Кого він вбив?

- Свого товариша з коледжу ще в середині грудня 2000 року.

- Зак Скотт...це ж серійний клеверський вбивця? - назвала Донна іншого вбивцю із газети.

- Так, він там відсипався після скоєння деяких зі своїх злочинів.

- А я думала, що такі люди забули про сон. - вона продовжила читати далі. - О... Я читала про Джека Треона.

- Так... Третонський письменник, журналіст та серійний вбивця. У нього ще інтерв'ю брали. 

- Пам'ятаю... Ще він розказував, що для свого проживання навмисно вибрав готель "Саінт-Лефін", йому хотілося доторкнутися до "аури смерті".

- І твоя сестра вибрала готель з таким темним минулим?

- Не знаю... Вона мені не розказувала де збирається зупинятися...

- У вас з нею були погані стосунки?

- Ні... У нас були прекрасні стосунки!

- Розкажи мені чим вона займалася, яке було у вас життя.

- Ем... Моллі... - Донна почала свою розповідь.

   "Моллі любила джас та літературу. Вона не курила, не вживала наркотики, але могла випити вина чи пива у компанії. Подібно до багатьох своїх однолітків досить активно вела інтернет-життя, регулярно виставляла невеликі нотатки або коментарії щодо того, що відбувалося з нею або навколо неї. Вона недавно виставила свої емоції після перегляду Ал-Камел..."

- Що вона відчула енергетику місця з найбільшою щільністю міліонерів у світі?

- Ага, так вона і написала!

- Батьки не були проти, що молодша донька буде подорожувати одна?

- Вони давно померли... Ми залишилися у двох.

- Донна опустила погляд на свої руки.

- Значить, сестра єдина хто в тебе залишився?

- Ага...

- Є квитки в Генон, на завтра?

- Що?

- Я буду вести цю справу.

- Правда?! - дівчина підскочила з крісла.

- Мені цікаво чи пов'язана твоя сестра із "аурою смерті" готелю. Якщо я розкрию цю справу, я ввійду в історію.

- Зрозуміло...

- Якщо не знайдеш квитків на рейс. Значить полетимо на моєму власному літаку.

- У вас є літак?!

- Якщо ти не знала, я Бейтс Бекхем власник корпорації Bekhem. У мене є не тільки власний літак.

   Тоді Донна подумала як сильно вони з Бейтсом відрізняються...

                              🩸   🩸   🩸

   Давайте ближче познайомимось із нашими героями.

   Бейтс Бекхем, 47-річний власник компанії Bekhem, має IQ185, заснував детективне агентство "Вершники", сам же являється міським мисливцем. Як ми уже знаємо, його агентство має повноваження в усіх управліннях поліції всього світу. Бейтс працює один, він зверхній, наполегливий і безпосередній, домінантний чоловік який отримує те, чого хоче. Експерт із східних бойових мистецтв. Його кличуть, жорстким детективом який не вірить в долю. Кажуть, що в дитинстві замість молока, Бейтс харчувався сарказмом, тому у нього такий гострий язик.

   Чорноволосий, зеленоокий із шрамом на губі. На свій вік має добре складене, накачене тіло. Плейбой? Ні, але жінки за ним бігають. Красивий? Не те слово. Цікавиться психологією, а саме темною тріадою¹.

   А тепер дізнаємось про дівчину яка прийшла до нього по допомогу.

   Донна Мур 20-річна дівчина, яка навчається в Академії регіону Вест-мідледс. Під час навчання працює в магазині верхнього одягу. Після навчання хоче влаштуватися працювати в один з відділень банку Barclays. Донна компанійська, не дивлячись на молодий вік, вона є у складі благодійної організації яка надає допомогу притулкам для тварин. Добра, мила, завжди готова допомогти. Біловолосе каре, голубі очі, дивлячись на неї, мимоволі починаєш думати, що один дотик може її зламати. Сама ж дівчина з шести років займається карате. Хто ж міг про це подумати, правда? Цікавиться детективом та криміналістикою, тому в неї в дома є колекція книг в цьому жанрі, які вона любить перечитувати.

   Вони домовилися зустрітися завтра.

                             🩸   🩸   🩸

¹"Темна тріада в психології - це група, що охоплює три риси особистості: нарцисизм, макіавеллізм і психологію. Їх називають "темними" через зловмисні, негативні для оточення особливості цих рис. Люди з тріадою часто стають аб'юзерами та чинять домашнє насильство."