"Ваші кращі друзі в розкритті справи - напарник і гострий розум"

                           🩸   🩸   🩸    
  
                        Сцена перша

  На протязі наступних двадцяти хвилин ціла колона пожежників, поліцейських і співробітників служби Генон піднялася на дах і приступила до вилучення трупа з бака із водою. На даху було поставлено намет, у якому передбачалося здійснити попередній огляд тіла та знайдених доказів.

   Менш ніж через три години з початку робіт, а саме - без чверті чотири - труп було вилучено з бака і перенесено до намету, каталка з чорним пластиковим мішком була опущена на перший поверх і поміщена в спеціальну машину служби Генон. На той час вже стало ясно, що в баку з водою знайдено тіло саме Моллі Мур. У процесі вилучення тіла пожежники помітили, що у воді є якісь речі. Щоб їх витягти бак був повністю випорожненний, завдяки чому вдалося знайти ряд речей та предметів одягу, що належали загиблій.

   Донна та Бейтс викликали таксі і поїхали до генонського моргу. Зупинившись біля  управління генонської поліції, вони спустились на нульовий поверх де помістили труп. Коли мисливець відкрив двері, їх зустрів Джон Еванс, той самий судмедексперт до якого дзвонив Бекхем.

- Вітаю, Джон! Як давно ми не бачились? - проговорив Бейтс посміхаючись.

- Достатньо для того, щоб я тебе не згадував. - без емоцій відповів йому Джон. Він стояв біля каталки на якій лежав оголений труп.

- Щось вже оглянув? - сказав Бейтс і підійшов ближче до місця де були речі.

- Відповідно до прийнятої процедури спочатку було оглянуто та описано речі, витягнуті з того ж бака, що й труп, і лише потім буде проведено візуальний огляд тіла. - Джон протягнув аркуш Бекхему.

   "Отже, у тому самому баку з водою в якому плавало жіноче тіло, що роздулося від розкладання, було знайдено:
- чорні чоловічі шорти розміру М;
- зелена майка розміру L/G;
- комплект чорної мережевної білизни розміром S/P;
- пара чорних сандалів, маркованих наступними літерами та цифрами 39 55 250 L8M6;
- червоний жакет з начосом, що має капюшон та блискавку, розмір XS;
   Також у баку був знайдений наручний годинник та карта-ключ готелю "Саінт-Лефін". 

- Донно, підійди сюди. - сказав чоловік показуючи на місце біля себе. Дівчина тихо підійшла до нього. - Подивись, тут є її речі? - Донна оглянула їх і кивнула головою.

- Так це вони...

- А вона хто? Знайома померлої? - запитав Джон.

- Це - Донна Мур, сестра її.

- Прийміть мої співчуття.

- ... - вона не відповіла, лише подивилася на труп своєї молодшої сестри.

- Краще вам зараз попрощатися. Потім я повинен почати розтин та судово-медичне дослідження тіла.

- ... - Донна підійшла до Джона. Вона глянула на сестру яка лежала на тій клятій каталці... Весь одяг був мокрий наскрізь, тієї сяючої посмішки яка дарувала всім радість не було, її голубі очі були під закритими повіками які більше ніколи не відкриються... Дівчина простягнула свою руку, щоб доторкнутися до сестри, але Джон схопив її.

- Не торкайся поки ми не проведем експертизу.

- Але... - вона хотіла б посперечатися, але в неї немає на це сил. - Добре... (Прощавай... Сестричко...) - щоб не бачити свою любиму сестру мертву, ледь стримуючи сльози Донна вибігла з кімнати.

- Ех...- чоловік провів її поглядом, потім подивився на Еванса. - Так, коли буде готовий звіт судмедексперта? - запитав Бейтс.

- Я тебе про це сповіщу.

- Який ти добрий.

- А ти поганий.

- Тепер ми стали ще ближче.

- Не забувай, я одружений.

- Не хвилюйся... Думаю, твоя Лізі не буде проти.

- А я буду. А тепер вийди, і не заважай мені, Бекхем.

- Га-ра-зд, я йду. Чекаю від тебе звістки. - Бейтс вийшов із кімнати зачинивши за собою двері. Пройшовши через головний вхід, мисливець побачив Донну, дівчина сиділа на лавочці біля управління.

- Дівчинко! - крикнув чоловік.

- ? - вона обернулася на голос.

- Повертаємося в готель. - Бекхем підійшов до неї.

- Ага... - Мур піднялась. - Йдемо?

- Як ти?

- ... Ніяк...

- Зрозуміло.

- Зрозуміло? Вам зрозуміло? - скрізь зуби промовила дівчина.

- Що за агресія? - він подивився на неї з-під чола. - Ти думаєш я не розумію як тобі зараз?

- Та, що ви можете розуміти?! Ви не знаєте, що я відчуваю! - Донна не стримала свій гнів, і накричала на Бейтса.

- Думаєш, ти одна когось втратила? - спокійним голосом сказав він.

   Донна подивилася на нього. В його очах промайнув біль... Біль великої втрати... Дівчина не відповіла... Мисливець впіймав таксі, і вони у тиші поїхали назад до готелю.

                            🩸   🩸   🩸

   Погода була жахливою, легенький дощ перетворився на великий сніг, і через пару годин вже все було вкрите білою ковдрою. Бейтс Бекхем та Донна Мур знаходились у своєму номері.

- Коли буде готова експертиза? - запитала Донна.

- Джон сказав, що коли буде готова він його мені надішле.

- Давно ви із ним знайомі?

- Ми в одному університеті навчалися.

- Зрозуміло.

    І знову тиша. Дівчина сиділа на кріслі перед телевізором, а мисливець лежав на свому ліжку.

- Кого ви втратили? - зненацька запитала вона.

- В сенсі?

- Хто у вас помер?

- ... - Бейтс вагався із відповідю.

- Я поховала батьків... Тепер поховаю і сестру... - Донна прикрила обличчя руками, Бекхем чув її тихі схлипування, і вирішив, що йому немає чого втрачати.

- Я втратив дружину і дитину... - все ще лежачи на ліжку відповів чоловік.

- ? - дівчина перестала плакати, вона підняла свій погляд на нього. - Прийміть мої співчу... - не встигла вона договорити як він її перебив.

- Непотрібно. Співчувати людям - справа невдячна. - після цих його слів, дівчина замовчала.

   І тут, на ноутбук мисливця прийшло повідомлення. Бейтс одразу підвівся і взяв його, відкривши це повідомлення на його обличчі появилась посмішка.

- Це від Джона. Він прислав мені візуальний огляд тіла. - Донна встала, підійшла до нього і подивилась на екран. - Який молодець, ще й 23 фотографії прислав...

- Що там пише?

   Бекхем почав зачитувати опис стану трупа...

   "Тіло повністю оголене, на голові хвилясте волосся, темне або чорне; супровідний одяг поміщений тут же на столі. Тіло знаходиться у вираженій стадії розкладання, спостерігається пошкодження обличчя та здуття живота, мармурове забарвлення покривів живота, зміна кольору аж до зеленого в області живота і верхній частині ніг; випадання частин кишечника через ректальний отвір. Руки та ноги зазнали мацерації.

   Облисіння голови не спостерігається, але при достатньо невеликого зусилля шкіряний покрив відокремлюється разом із волоссям. На внутрішній стороні повік і склерах обох очей є точкові крововиливи, що виникають при асфіксії, тобто механічному перекритті доступу повітря до легень. Носові ходи не заблоковані, а це означає, що після вилучення трупа з води, із легенів не відбулося рясного виділення дрібнопухирчастої пінистої рідини. Всі зуби загиблої залишилися на місці, шия та груди не мають деформації..."

   Джон під час розтину тіла Моллі Мур зробив на анатомічній схемі замальовки від руки, що дозволяють судити про стан трупа... 

   "На схемах можна бачити відшарування шкіри, зумовлені тривалим перебуванням тіла у воді, сповзання шкіри разом із нігтьовими пластинами на пальцях рук та ніг, а також відділення шкірних покривів голови разом із волоссям.".

- Боже... Чому це трапилось із її тілом? Вона ж не так довго перебувала у воді.

- По-перше, дівчинко, ми не знаєм точно скільки вона плавала в тому баку, а по-друге - це все посмертні зміни, пов'язані зі специфічними процесами руйнування трупа. 

   З прижиттєвих тілесних ушкодженнь можна відділити два дефекти шкіри під колінами обох ніг - подряпини завдовжки 2,5 сантиметрів, на правій нозі та 1,2 сантиметрів на лівій. - але жодного причинно-наслідкового зв'язку між цими ушкодженнями та фактом настання смерті неможливо.

   "Статеві органи сформовані правильно, без аномалій. У підшкірних тканинах, що оточують анус - крововиливи. Кінцівки без набряків, деформацій суглобів, неформальної рухливості не зазначено.

   Розкриття показало, що внутрішні органи демонструють емфізематозні та аутолізні посмертні зміни, тобто: розкладання тканини відбулося без доступу кисню та супроводжувалося виділенням гнильних газів. Сторонніх предметів у порожнинах тіла не виявлено. У превальних порожнинах   виявлено темно-коричневу рідину: у правій близько 300гр., у лівій - близько 200гр. Слизові оболонки зазнали посмертного фарбування, праве легеня має вагу 350гр., ліве - 250гр. Легкі та плевральні порожнини гладкі, не пошкоджені. Аорта без атеросклеротичних змін, серце - нормального розвитку, вага - 175гр. Слизові оболонки рота та стравоходу зі слідами посмертних змін, травм рота та стравоходу не виявлено..."   

   Раптом вони почули стук у двері. Бейтс автоматично дістав із кобури 44Магнум і піднявся з ліжка. Підходячи до дверей, він встав біля стінки з правого боку, махнув головою Донні аби вона підійшла.

- Хто там? - запитала вона і прислухалась, але ніхто не відповів.

                            🩸   🩸   🩸

                          Сцена друга

   Мисливець відкрив двері, дівчина виглянула в коридор але там було пусто.

- Нікого немає. - сказала вона. Роздивляючись навколо, як раптом вони почули як в номері задзвонив телефон. Бейтс підійшов до стола і підняв трубку.

- Слухаю? - тиша. - Хто це? - і знову відповіді не було.  - Я кладу трубку.*біп-біп*

- Хто це був?

- Не знаю, і не збираюсь дізнаватися. - чоловік підійшов до свого ліжка, забрав ноутбук і лягнув.

- Можливо цей дзвінок був не просто так? - запитала Донна.

- Що? - він ліниво привідкрив свої очі і глянув на неї.

- Ну, я думаю, що це якось зв'язано... - не встигла вона договорити як Бейтс засміявся.

- Ха ха ха ха! Розумно, але давай вже спати.

- Але...

- Дівчинко, тобі потрібно відпочити. Особливо після сьогоднішнього дня. Тому, лягай давай.

- Доброї ночі... - був чутний сумний тон голосу Донни. Вона накрилась покривалом до голови і дивилася у вікно.

- Доброї.

   Цієї ночі Бейтсу снився сон, який він давно не бачив... В ньому він був із своєю дружиною і новонародженою дитиною. Такі щасливі, вони навіть і не могли подумати, що їхнє щастя триватиме не довго... І раптом замість посмішки коханої, чоловік бачить її закривавлене обличчя, вона палає у вогні разом із дитиною на руках. Жінка щось промовляє до нього, але він не чує, він захлинаючись власними сльозами та може тільки кричати...

   Ранок... Мисливець прокинувся весь в холодному поту. Оглянувши кімнату, він помітив, що Донни немає, ліжко її було пусте. Піднявшись чоловік подивився у вікно, сонце світило високо. Бейтс проспав до обіду, йому давно не снилась дружина, та біль яку він знову відчув... Бекхем подумав, що він вже пройшов цей момент... Кохана померла ще три роки тому, йому казали, що час лікує...

- (Скільки потрібно ще часу щоб він мені допоміг...?) Боже, Марі... Я не можу тебе забути... Точно, завтра той самий день. - чоловік обперся ліктями на підвіконня і зімкнув руки в кулак. Він побачив на вулиці Донну яка розмовляла з адміністратором.

- Де містер Бекхем? - запитав хлопець.

- В нашому номері. - відповіла дівчина. - Вам  від нього щось потрібно?

- Ні, нічого... - він попрощався з нею і пішов.

   Донна пройшла далі і повернула за кут... І у цей момент позаду лунають швидкі кроки і, перш ніж вона встигла обернутися, все провалюється у темряву.

   Через пару годин... Вона лежить на своєму ліжку, і Бейтс лагідно прикладає до її потилиці пакет із льодом.

- Як я тут опинилася? - заговорила Донна.

- Тебе знайшов один із постояльців готелю, ти лежала непритомною на дорозі.

- Ай. - вигукнула вона, коли він ще раз торкнувся до її рани.

- Боляче, я знаю, але це допоможе зупинити набряк. Ти бачила хто це зробив?

- Ні. Все сталося так раптово.

- Хто ж би це міг бути...

- Це міг зробити лише той, хто дзвонив нам вчора. - впевнено відповіла вона.

- Чому ти так думаєш?

- Інтуїція нагадує мені.

- Навряд чи ти можеш зараз ясно мислити.

- Моя голова в повному порядку, Бейтсе. Повірте мені.

- Я вірю тобі, дівчинко.

   Донна різко встає з ліжка, від чого голова починає боліти ще сильніше. 

- Якби ви мені вірили, то сказали би покластися на свої інтуїцію.

- Просто я вважаю, що ти роздмухуєш з мухи слона. Лягай. - наказав він.

- Ні. Я в порядку. - вона йде до дверей.

- Донно, постривай...

- Ні. Вчора ви наді мною сміялися, а зараз продовжуєте твердити, що це дрібниці. Я знаю, що цей напад безпосередньо пов'язаний з тим, хто дзвонив.  

- Тобі боляче, ти налякана... Давай обговоримо це пізніше.

- Тобто зараз я роблю нерозумно?! Забудьте. Мені пора йти. - вона кулею вилітає за двері і голосно лякає нею на прощання.

- Донно! - чоловік злісно вдарив кулаком по столу.

   Бейтс залишився в номері, на його телефон прийшло повідомлення від Джона.

   "Я дещо дізнався про смерть Моллі. Тебе це зацікавить."

- Хм... - мисливець поклав телефон в кишеню своїх джинсів і пішов на пошуки Донни.

   Він знайшов її на лавочці біля готелю із тою самою похилою жіночкою.

- Дівчинко! - він підійшов до неї і поклав свої руки на її плечі.

- О Господи Боже мій! - дівчина обернулася. - Бейтсе! Ви мене налякали!

- Нам треба йти.

- Ви не хочете вибачитися перед нею? - запитала та жінка.

- Що? За, що я маю вибачатись? Я тебе образив, дівчинко?

- Так. - відповіла вона.

- Ага... Але це зараз не головне. Мені написав Джон, він дізнався про щось цікаве, щодо смерті твоєї сестри.

- Що?! - Донна підвелась і подивилася на Бейтса.

- Так. Тому ми їдемо до нього у відділок.

- Поїхали, швидко! - дівчина попрощалася із жінкою, вони викликали собі таксі і поїхали до відділку поліції де працював Джон. Бейтс та Донна не могли і уявити про, що вони дізнаються.

   Прибувши на потрібне місце вони спустились на нижній поверх і ввійшли до кабінету Джона. Він їх зустрів сидячи за своїм робочим столом.

- Бейтсе, Донно. Вітаю.

- Ми приїхали одразу, як я отримав твоє повідомлення.

- Про, що ви дізналися? - схвильовано запитала дівчина.

- Ми встановили дату смерті Моллі Мур. Її убили ще два тижні тому. А в бочці з водою вона пролежала лише два дні.

                             🩸   🩸   🩸

                           Сцена третя

- Це ж, що означає? Труп підкинули в бочку, щоб зняти з себе підозри...? - припустив мисливець.

- Але цього просто не може бути! - заперечила дівчина. - Я спілкувалась з нею! Вона тільки 26 січня приїхала до Генону, і була тут тільки п'ять днів, я ще з нею зв'язалася 29 числа!

- Значить, або Джон помилився, або ти розмовляла не з своєю сестрою.

- Я ніколи не помиляюсь. - підкреслив Еванс.

- Було щось дивне в її голосі коли ви останній раз говорили? - запитав Бейтс.

- Ми лише переписувалися...

- Що? Чому?!

- Вона писала, що там поганий зв'язок, і вона не могла зателефонувати. 

- Ти розумієш? - Джон звернувся до Бейтса.

- Так. По той бік екрану була не Моллі, а хтось інший. Чоловік чи жінка, це потрібно ще з'ясувати.

- Ні ні ні... Цього просто не може бути... - Донна не могла в це повірити, вона і подумати не могла, що вона переписувалася з чужою їй людиною коли думала, що спілкується зі своєю рідною сестрою.

- Це правда. Змирись. - суровий тон мисливця змусив здригнутися дівчину.

- Бейтсе... - заспокійливо промовив чоловік.

- Чим швидше вона прийме це, тим краще їй буде. 

- Ви так само зробили? - зненацька запитала Мур.

- Що вибач? - зі злістю на неї глянув Бекхем.

- Ви теж відразу прийняли той факт, що ваша дружина померла? Невже вам стало легше?

- ...

- Я знаю, що не стало. Я чула як ви говорили увісні.

- ...

- Тож не смійте мені це говорити, коли самі не змогли.

- Сама приїдеш. - Бейтс вийшов з приміщення навіть не обернувшись. Донна та Джон залишилися удвох.

- Донно, я розумію, що тобі зараз гірше ніж будь-кому. Але ви з Бейтсом схожі.

- І чим же?

- Ви обоє втратили цінних для вас людей. Ви зможете зрозуміти один одного, вам потрібно лише поговорити.

- ... - дівчина не відповіла, вона попрощалася і вийшла. Піймавши таксі вона повернулася до готелю "Саінт-Лефін".

   Коли вона вийшла з машини то першим кого вона зустріла був той адміністратор.

- Доброго вечора.

- Не такий же і добрий...

- Щось сталося між вами і містером Бекхемом?

- Можна і так сказати... Він вже повернувся до номеру?

- Так. Можете не хвилюватися.

- Я й не... Ай, добре. Дякую. - вона піднялася на третій поверх. Стала перед дверима кімнати 18 і чогось чекала, все-таки відкривши двері вона ввійшла у середину. Як завжди, Бейтс лежав на свому ліжку, Донна думала, що він вже спить.

- Ти вже повернулася, дівчинко?

- Ви все-таки не спите...

- Як бачиш.

- ... 

- ...

   Тиша. Кімнату знову заполонила тиша, дівчина та мисливець не знали, що сказати в цей момент. Як раптом...

- Вибач мені...Ти тільки дізналася про смерть сестри, а я... - Бейтс заговорив першим.

- І ви мені теж... Ви теж це пережили, я не повинна була...

- Тобі не потрібно вибачатись.

- Тоді і вам теж не варто.

- Пха... - чоловік злегка посміхнувся.

- Джон мені сказав, що ми з вами схожі.

- І чим же?

- Ми обоє когось втратили... Ми можемо зрозуміти один одного якщо відкриємось.

- Це ж треба бути схожим у такому. Просто жах.

- Це точно.

   Бейтс та Донна глянули один на одного і посміхнулись. Тепер ця тиша влаштовувала їх обох, годинник пробив одинадцяту ночі. Прийнявши ванну вони обоє вляглися у свої ліжка.

- Добрих сновидінь. - побажала Мур.

- Доброї ночі. - відповів Бекхем.

   Місяць був схований за чорні хмари, які означали, що вночі може піти дощ зі снігом, але це їх не хвилювало. Вони спокійно провалилися в сон.

                            🩸   🩸   🩸

¹Експерти́за (від лат. expertus — досвідчений, знавець) — розгляд, дослідження експертом-фахівцем якихось справ, питань, що потребують спеціальних знань.

²Мацерація (медицина) — просочування тканин (зазвичай шкіри) рідиною і їхнє набухання. В акушерстві — природне розкладання померлого плода всередині матки.  

³Атеросклероз – хронічне захворювання артерій, що виникає внаслідок порушення жирового та білкового обміну, при якому в судинній стінці у великих кількостях відкладається холестерин, утворюючи потовщення – атеросклеротичні бляшки.

⁴Інтуї́ція (лат. intueor, згодом лат. intuitio — споглядання) — здатність людини несвідомо, відчуттям уловлювати істину, передбачати, вгадувати щось, спираючись на попередній досвід, знання. Синоніми — чуття, проникливість, здогад, передчуття, без детального аналізу деталей навколишнього світу.