- Знаєш, якщо чесно, ти видно не звикла бути у стосунках і кохати, так, що мені дуже скучно.

   Дівчина здригнулась, як від удару. Слова, які пролунали, ніби пронизали її серце. Її губи зачервоніли від непереборної болі. Вона намагалась утримати хвилю сліз, що наближалася до її очей.

- Що ти маєш на увазі? - тихо промовила вона.

- Ми доволі довго були разом... Але я так більше не можу. Давай розійдемось.

   В цей момент Лайа відчула те, що напевне, відчуває той, кому винесли смертний вирок.

- Ти не цікава, тому що ти не звикла кохати.

   І по цій причині, Лайа Паркер, втратила свого хлопця, з яким зустрічалася багато років.

   Лайя, на перший погляд, виглядала звичайною дівчиною, але при ближчому розгляді виявилася неймовірною красунею. Її коричневе волосся впорядковано падало вниз, досягнувши нижче плечей і надаючи їй жіночності та ніжності. Цілком природне, воно обрамлювало її обличчя, підкреслюючи її рум'яні щоки.

   Очі дівчини були справжнім скарбом, вони виражали всю її внутрішню силу і емоційність. Зелені очі блиском виражали її розум, життєрадісність і привабливість. Ці очі, коли вони зустрічалися зі шрамованими сльозами, які ледь-ледь стримувала, викликали відчуття тривоги та співчуття.

   Вона була природною красунею, володаркою того особливого шарму, який здатен перетворити звичайне обличчя в щось чарівне. Її простота та природність притягнули погляди і зробили її неперевершеною в багатьох очах.

                             💌   💌   💌

   Після тієї події, дівчина весь час плакала, поки у неї не закінчилися сльози... Вона розповіла про все своїй старшій колезі, з якою вони разом ходили на кулінарні курси.

- Розумію... Це катастрофа. Але до слова про те, що ти не звикла кохати... Думаю я навіть можу це зрозуміти. Ти така проста, Лайо.

   Дженіфер Томсон, старша колега Лайї, була приголомшливою жінкою, яка завжди викликала захоплення і захоплювала погляди оточуючих. Її біле волосся було довгими, спадаючи в кучерях, які дають їй особливого шарму. Ці кучеряві локони навали їй загадковості і елегантності.

   Її красиві, очі забарвлені відтінком блакитного морського прибою, виражали розум, силу й витонченість. Вони завжди віддзеркалювали відкритість та доброту, які характеризували Дженіфер не тільки на роботі, а й у повсюдному житті.

   Окрім її привабливої зовнішності, жінка була також доброю душею, яка завжди підтримувала Лайю. Вони не тільки були колегами на роботі, але й друзями в повсюдному житті. Вона завжди була там, коли Лайа потребувала поради, підтримки чи просто доброго слова. Її дружня та тепла природа зробила їх стосунки ще міцнішими і значущими.

- Я не думала... Що буду покинута через це.

- Що ж, чоловіки бувають різні. Можливо є ті, кому подобаються такі жінки, як ти, такі прості... Але є і схожі на твого колишнього, яким подобаються досвідчені у питаннях кохання жіночки. Єдине, що ти можеш зробити, щоб забути про сумні стосунки - це почати нові. Ти зможеш це зробити!

- Звісно!

   Але розставання, так чи інакше стало для неї великим ударом. Що їй потрібно зробити, щоб звикнути кохати?

- Не сумуй! Я завжди буду поруч, якщо тобі потрібно буде поговорити!

- Дякую!

- Пробач, Лайо, мені пора. Схоже, він вже приїхав за мною.

- Оу, добре.

   Дженіфер завжди забирає її хлопець. І кожного разу, ним виявляються різні люди. Сьогодні її забирає блондин з блакитними очима. Лайа не може відірвати свій погляд від чоловіка, і жінка засміялась, видно, помітивши вираз її обличчя.

- Ха-ха, цікаво тобі, так? Чому мене кожен раз, різні чоловіки забирають.

- Так.

- Ті, хто приїздять за мною, не мої хлопці.

- Як? А хто вони?

- Вони мої "фіктивні бойфренди".

   Лайа збентежено подивилася на Дженіфер. Вона ніколи не чула про таку концепцію "фіктивних бойфрендів" і не розуміла, як це може функціонувати.

- Фіктивні? Що це означає? - запитала вона з цікавістю.

- Можливо, я поясню? - до них підійшов той блондин. - Радий знайомству. Я Ліам Лоретта, професійний фіктивний бойфренд для жінок.

- Приємно познайомитись. Я Лайа Паркер, підлегла Дженіфер.

- О, так ти її підлегла! Ти дуже мила!

- І так, що означає "фіктивний бойфренд"?

- Я треную жінок для того, щоб у них склалися стосунки із тим, хто їм насправді подобається. Іншими словами, я допомагаю їм получити досвід.

- Слухай, Лайа, може тобі теж завести фіктивні стосунки? - запропонувала Томсон.

- Що? Мені?

- Так, тобі не здається, що так ти зможеш звикнути до того як бути у стосунках.

- Я подумаю! Думаю, у цьому світі буває різне кохання.

                           💌   💌   💌

   Наступного дня, Лайа не могла не думати про фіктивного бойфренда, хоча вона була на роботі.

   З останнім її хлопцем вони зустрічалися довгий час, в плані стосунків, досвіду у неї всеодно не багато. Вона хотіла забути слова свого колишнього, але вони все ж спливали самі собою у неї в голові.

- Міс Лайо...

- Ааа...

- Лайо!

- Що... Ем, так! О, це ти, Джоб! - здивовано відгукнулася Лайя, поклавши руку на серце. - Вибач, я була трохи занурена у свої думки. Що ти хочеш мені сказати? Пробач, я така неуважна.

   Джоб Шейдер, хлопець, який почав розмову з Лайою, був її колегою в одному загальному відділі компанії. Він приєднався до колективу того самого часу, що і вона, і вони часто спілкувалися та співпрацювали в різних проектах.

   Він був високим хлопцем з витонченою фігурою. Його чорне волосся стильно зачісане назад, підкреслювало його актуальний вигляд. Він мав гостре підборідя, яке додавало йому виразності та загадковості. Його карі очі виблискували енергією та його інтелектом, відображаючи проникливість та готовність до роботи.

   Джоб завжди одягався стильно та доглянуто. Він вміло підбирав костюми, які демонстрували його смак і професійну атмосферу. Незалежно від ситуації, він завжди з'являвся у вигляді, що викликав повагу та інтерес.

   Завдяки спільній роботі та взаємній довірі Джоб і Лайа створили прекрасну команду. Вони взаємно підтримували один одного, обмінювалися ідеями та разом працювали над досягненням спільних цілей.

- Я вже не знаю, що там тебе турбує... Але роби свою роботу добре. Ти доробила документ, який потрібно сьогодні здати?

- Що... О! Точно! Я повинна його здати керівнику відділу!

- Я так і думав. Свою роботу я зробив, так, що я допоможу тобі.

- Правда? Дякую... Пробач, що весь час тебе завантажую...

- Не переживай... Я звик.

- Наступного разу я все зроблю.

- Не розумію, навіщо тобі старатися. До того ж, мені здається, що твоя невелика незграбність іноді буває досить милою.

- Що?

- Нічого. Зараз нам потрібно зосередитися на роботі.

- О, так...

   При першому знайомстві він здавався суворим, але насправді він дуже добрий. Так Лайа думала, спостерігаючи, як він допомагав їй розібратися з документами, сидячи поруч із нею.

- Ми, все зробили... Джобе, дякую тобі!... Піду здам документи керівнику відділу. - Лайа подякувала хлопцю і швидко попрямувала а офіс.

- Містер Парсон! Ось документи, які потрібно було здати сьогодні! Пробачте, що пізно здала.

- О, це ти Лайо! Ти повинна була принести його давним-давно!

- Пробачте!

   Чоловік, який гірко посміхається, коли Лайа здає йому документи, був Коннор Парсон - керівник її відділу. Він був високого зросту і мав мужню фігуру. Його коротке чорне волосся було акуратно зачісане, а легке сяйво почало проглядати в його видимих зелених очах. Його виразне підборідя та витончена фізіономія додавали йому дещо суворий вигляд.

   Коннор відзначався своїм стильним та дорогоцінним одягом. Він завжди носив доречні костюми, які підкреслювали його професійний статус та вплив. Все в його зовнішності, віддалено підстриженого волосся до належного погладженого одягу, вказувало на його впевненість і авторитет.

   Незважаючи на його суворий зовнішній вигляд, містер Парсон був шанованим керівником. Він був справедливим і вимогливим, із загальними цілями для команди. Його підлеглі цінували його професіоналізм, оскільки він підтримував високі стандарти роботи та допомагав їм розвиватися. Хоча він може здатися строгим на перший погляд, всередині він мав добру душу та був зацікавлений в успіху своїх підлеглих.

   Лайа розуміє, що Коннор цінує дисципліну та професійність, і завжди намагалася надати йому бездоганну роботу. Хоча її стосунки з керівником можуть бути трохи напруженими через його строгий підхід, вона відчувала велику повагу до його досвіду та знань.

- А гірше всього те, що ти попросила Джоба допомогти тобі, вірно? Я все бачив.

- Ха-ха-ха...

- Даремно смієшся.

- Пробачте!

- Що ж, дам тобі завтра вихідний. У тебе щось трапилось, так?

- Е?

- У тебе зранку таке сумне обличчя. Ти з тих, хто працює зі всіх сил. Хоча це непогана риса, постарайся не перевантажувати себе, добре?

- Містер Парсон...

- Ну, на роботі старайся, але не перетрудись. О, але і не лінись, домовились? - Коннор похлопав її по спині.

- Ага! Дякую! (Я повинна взяти себе в руки, що б не розчарувати містера Парсона.)

   Лайа повернулась до свого робочого місця. Уже обід і їй потрібно поповнити канцелярію, для всіх.

   Дівчина поміркувала про ідею мати фіктивного хлопця і почала розглядати можливі варіанти. Хоча вона була недосвідченою у справах серця, вона розуміла, що фіктивний партнер може допомогти їй подолати почуття самотності та зробити її життя трохи цікавішим.

   У її думках з'явилася одна особа, яка, за її думкою, могла б підійти на роль фіктивного хлопця.

- Цікаво тільки, чи він погодиться...