Вірші
Сердце
Б'є раз
Б'є два
Б'є три
На четвертий зупиняється,
На п'ятий як нове
А на шостий як зоря
Б'є сьомий, восьмий, дев'ятий,
А на десятий дарує себе мамі.
2
0
262
Школа
І карантин
Школа це ад,
А для кого рай.
Але коли настав
Карантин,
То були
Всі щасливі.
Але карантин
Це не те що ви
Дума
Це ад,
Без друзів,
Аж 3 місяця
І більше.
Коли ти сидиш
І дума
То ти завжди
Згадуєш,
Ті посмішки.
Песелих друзів.
Когда ви грали
В прятки, доганяла.
Ти би пішовби в школу,
Хоч на карантинні,
Коли поліція за спиною.
Дякую китайцям!–
Скажете ви.
Но це вині не
Тільки китайці,
А і ви.
5
0
371
Полон
Я згадаю
Скрутні часи.
Коли я був в полоні.
Але коли
Настав тот час,
Я вийшов,
На свободу.
То був не рай, а ад.
Без сім'ї
Без тепла.
Та свобода,
Як кажуть,
Не фіга
Не свобода.
Це жах,
Без зім'ї,
Без дому.
Гуляти по вулиці,
Без настрою.
Полон то рай,
Коли ти сирота.
(автор не був у полоні)
7
0
276
Прості люди
Люблю прості слова,
Простих людей,
Що дуже схожі
На малих дітей,
Вони наївні,
Простодушні,
Без хитрощів,
І злих ідей.
Вони завжди
Щирі й милі,
Відкриті,
Щирі й милі,
Радіють і живуть
Як вміють.
5
0
409
Я і ти
Коли ти є,
Коли нема.
Я тут,
Хоч і не в реалі.
Я з тобою завжди,
Хоч і в небесах.
Ти завжди хочеш,
Щоб я вернувся.
Але ніхто цього не може.
Але всеодно я с тобою,
Хоч на білому світі.
Ти без мене як без руки,
А я без тебе як не людина.
Ти дивишся на чиси,
І чекаєш,
Поки я не повернусь.
Я знаю,
Що ти не можеш без меня,
Але так треба.
Я так скучаю по тобі,
А ти до мене.
Ти розумієш,
Що мене не вернути.
Але так хочеш.
А тобі дала життя,
А ти мені.
Я без тебе не жила би,
Ти сумуєш,
Ти плачеш,
Але нічого не вернуть.
Я розумію тебе,
А ти мене.
Хоч з нами не має контакту,
Я всеодно тебе чую,
Якби ти розумів,
Як це все складно.
Ти просто живи далі,
І не зважай на це,
Адже всі це пройшли,
І ти теж маєш.
5
0
383
Жити...
Жити з шитим надрізом вини.
Носити, як свідчення, цей надріз.
Я пам'ятаю з початку війни
Смак твоїх губ і смак твоїх сліз.
Значений ниткою оберіг.
Слід на повіці, мов на траві.
Найдовша з усіх можливих доріг–
Та, якою проходять живі.
По чоловічій шкірі шиття,
Шов між голосу та німоти.
Я не відчуваю слова «життя»,
Якщо його вимовляла не ти.
Чистий папір, смертельний папір.
З прощань, повернень і ночувань
Лежить на серці свинцевий набір–
Абетка освідчень і співчувань.
Гасла писані на прапорах.
Наше східне світло скупе.
Я не реагую на слово «страх»,
Якщо воно стосується не тебе.
Не реагувати на слово «смерть».
Темні часи, але наші часи.
Будьте глибокими, голоси.
Будьте тривалими, голоси.
5
0
350
