Полон
Varvara Lyutova
Я згадаю Скрутні часи. Коли я був в полоні. Але коли Настав тот час, Я вийшов, На свободу. То був не рай, а ад. Без сім'ї Без тепла. Та свобода, Як кажуть, Не фіга Не свобода. Це жах, Без зім'ї, Без дому. Гуляти по вулиці, Без настрою. Полон то рай, Коли ти сирота. (автор не був у полоні)
2020-05-01 18:26:25
7
0
Інші вірші поета
Жити... Я і ти Прості люди Сердце
Інші поети
Asker Nerys
@Asker_Nerys
Влад
@Vlad_Demon
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2318
Кохаю
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
99
16
7477