Школа І карантин
Varvara Lyutova
Школа це ад, А для кого рай. Але коли настав Карантин, То були Всі щасливі. Але карантин Це не те що ви Дума Це ад, Без друзів, Аж 3 місяця І більше. Коли ти сидиш І дума То ти завжди Згадуєш, Ті посмішки. Песелих друзів. Когда ви грали В прятки, доганяла. Ти би пішовби в школу, Хоч на карантинні, Коли поліція за спиною. Дякую китайцям!– Скажете ви. Но це вині не Тільки китайці, А і ви.
2020-05-03 11:40:23
5
0
Інші вірші поета
Полон Прості люди Сердце Я і ти
Інші поети
Hayami-chan
@Zakuro_chan
Женя Закарян
@Evgenia_zakaryan
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2318
Кохаю
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
99
16
7477