***
Поети зниклих поколінь країни, До вас звертаюсь я, в цей одноденний час. Ви дайте сил й натхнення написати вірша, Читаючому пригадати Вас. Як молоко від матері до сина, Хай дойде кожному - прийшов до нас Той день пророчий , де зникає віра І українська щирая душа. Хай примітивно та до болі збито Я повторю ці праведні слова, Щоб син не забував про матір рідну Та пам'ятав напутні батькові слова І ще, останнє що я хочу дуже. Хай хоть із сотні, а в одній сім'ї Співають наші пісні українські Про віру в кращу долю на землі.
2020-08-10 14:25:10
3
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4046
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2082