Це лише звичка
Спиш?  Та не сама? Вже не чекаєш мого плеча?  Фільми ‘дибільні’ вже не побачиш,  Замінили їх ‘всякі сєкти’, які так ненавидиш. Тобі ж ніхто не потрібен,  крім мене? Вони ж просто друзі,  а почуття до тебе... Серйозно?  А ти взагалі знаєш,   Коли ти кохаєш?  Ти ж скоро звикаєш,  І різко остиваєш. Скільки обручок на пальцях маєш,  Досі ще їх збираєш?  Набридне?  Заходь до мене,   Вип’ємо келих вина, Я ж знаю,  ти безневинна. 
2018-08-12 00:05:32
2
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2080
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6522