2
Уля
Цей світ для нього лиш одного, Де ні душа не потрібна,ні голос, Він плащ би взяв із собою в дорогу, Та пес без нього і він вже без нього. Гітару в небо, що сліпить очі, І птаха в руку, що вип'є кров, Він лиш одного... Він волі хоче, Такої волі, в якій любов. Тепла від сонця давно не треба, І від кохання не треба сліз, Сповна він випив отрути з неба, Тепер для нього одного світ.
2018-05-28 21:11:05
3
0
Інші вірші поета
#16 Тихий шелест вітрил душі Мій вороне Доля
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2500
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2826