ти в легенях моїх проростаєш стеблами
я б згоріла, я б вигоріла вся дотла, аби тобі було видно куди ти йдеш. божевілля від думки, що наші слабкі тіла віддаляються і відстань не знає меж. всі листи, що писала тобі - дарма, невідправлені криються пилом у шафі. усвідомити важко, що між нами двома зостались лиш кілометри й незлíчені втрати. я б згоріла, я б вигоріла вся дотла, тільки б руки твої залишались теплими. розкриваючи серце своє догола - ти в легенях моїх проростаєш стеблами.
2023-12-19 17:19:20
5
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2015
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13179