Про двох
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
(18+)
Якби ти був голкою сонця, Якою запінилась совість, То я б розказав про кохання, Де нас розтягали ножі. Якби ти була, як вогонь, Я би кинув тобі під сідниці Чорне сонце, слину - і спокійно. Ти б курила малі орхідеї. Ну і що? Ми тепер - як шматочки, Що впали на темну підлогу. Народжені мертвими, живемо І ламаємо якось систему.
08.02.2022
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
о, точно, постромантизм
Відповісти
08.02.2022, 11:15
Подобається
Інші вірші поета
Останній (ні) вірш Мінімалізм (цикл "СМ") ХОККУ Сер Проксі
Інші поети
Керол
@Carol_Lane
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1768
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2843