Пам'яті присвячується
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
(18+)
Ти сказала, що мозок - звичайна обгортка. Ти сказала, що будеш зі мною завжди. Ти давала мені на алкашку сотку, Ну а я напивався пляшками води. Ти хотіла для мене прикладом стати, Щось зберегти, не в мізках - на папері. Але я заморився з тобою вже грати, І для тебе зачинені в серденько двері. Ти була мені, наче велика дискета, Я ховав у тобі потаємні бажання. Не бувало у вірші без тебе куплету, Але ти, як стаття у дешевій газеті: Інформації - нуль, лиш минулі страждання.
2021-12-03 19:49:51
14
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
MargF
Гарний слог у вiрша
Відповісти
2021-12-05 19:52:37
1
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
@MargF я радий, що вам сподобалося)
Відповісти
2021-12-05 19:53:04
1
Інші вірші поета
Я ось так подивився на світ... Поет – читачу Про Растмана і життя обійматися / обіймати посаду
Інші поети
Мария Шпир
@mariya_shpir
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Inna Kirilenko
@kirilenkoinnochka
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2154
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4320