Оманливий водограй (оманливий водограй нашої думки)
(18+)
Тече земля, тече ідея... Тече і час, течу і я... О, тиха пристрасть сірої нашої канави! В тебе б сьогодні зазирнути хвірткою! Тебе б закрити, міцно, щоб раз – і назавжди, І щоб банан не відкрив тобі бульдозер.... А що сказав про те кабан? Тече ідея, течу й я... Думай-зітхай, а все ж-таки добре бути Морозивом на лавці у парку. Добре бути улюбленцем богів – І картавити при цьому, наче і все ото іде спочатку Із початкової точки Зі швидкістю помноженою на нуль Ну і що він про те сказав? Іде течія, а пливу нею я. Ні, не так. Іде канал, а хвилююсь я. Так це ж не душа
2022-10-24 19:48:28
5
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4151
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2587