Ода мові
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
(18+)
Мимохідь лилася мова Яснооким, калиновим, Співомовним, сизокрилим, Мелодійним звуком ліри. Облила мене ця мова Дивомовним водограєм, Прелюбовним диводзвоном, Дивовижним лоном краю. Обливаю я ласкаво Чудодійним цим мастилом, Лікувальним цим екстрактом Поливаю вуха й тіло. Ладозвонним та джерельним, Надчарівним звуком мови, Сердця полум'ям пекельним Та магічним живословом Вам співаю рідну мову, Незатерту, калинову, Що проллється дивним жаром На заквітчані стожари! P.S. Вірш старий, але гарний)
2022-02-01 18:48:20
6
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Віта Сонях
класно, з тонкою іронією (чи самоіронією) наче розвиваєте посил Ірванця "Як ти звучиш калиново-дубово, Рідна моя, моя матірна мово!"
Відповісти
2022-02-22 15:55:20
1
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
@Віта Сонях дякую, але тут насправді іронія мінімальна: я дійсно оспівую нашу мову
Відповісти
2022-02-22 16:49:27
Подобається
Віта Сонях
А щире почуття зовсім не протилежне іронійності (як на мене) ось той самий Ірванець, якого я згадала весь такий (ну там де особливо його люблю)
Відповісти
2022-02-22 16:54:43
1
Інші вірші поета
МОНОВІРШ Клясична слухавка імПЕРЕЦЬ (балада абсурдна у двох частинах) Фігова ніч...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1101
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
2
2017