Ода мові
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
(18+)
Мимохідь лилася мова Яснооким, калиновим, Співомовним, сизокрилим, Мелодійним звуком ліри. Облила мене ця мова Дивомовним водограєм, Прелюбовним диводзвоном, Дивовижним лоном краю. Обливаю я ласкаво Чудодійним цим мастилом, Лікувальним цим екстрактом Поливаю вуха й тіло. Ладозвонним та джерельним, Надчарівним звуком мови, Сердця полум'ям пекельним Та магічним живословом Вам співаю рідну мову, Незатерту, калинову, Що проллється дивним жаром На заквітчані стожари! P.S. Вірш старий, але гарний)
2022-02-01 18:48:20
6
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Віта Сонях
класно, з тонкою іронією (чи самоіронією) наче розвиваєте посил Ірванця "Як ти звучиш калиново-дубово, Рідна моя, моя матірна мово!"
Відповісти
2022-02-22 15:55:20
1
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
@Віта Сонях дякую, але тут насправді іронія мінімальна: я дійсно оспівую нашу мову
Відповісти
2022-02-22 16:49:27
Подобається
Віта Сонях
А щире почуття зовсім не протилежне іронійності (як на мене) ось той самий Ірванець, якого я згадала весь такий (ну там де особливо його люблю)
Відповісти
2022-02-22 16:54:43
1
Інші вірші поета
Літературний центр "Меморіал" Перформанс (цикл "СМ") Ви нас не відміняйте... "Ну що, сцимо?"
Інші поети
Uina Ku
@mayor_hija
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2587
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1428