Хвилююся через те чого хвилі бувають...
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
(18+)
Хвилююся через те чого хвилі бувають Мабуть від вітру будь ласка витри сльози А нащо лізти на лід восени Ліза це не завжди про якісь таблетки А навіть якщо так воно зі столом ніяк не пов'язано Нікого саджати не треба і ждати теж Правильно чекати тільки чеку не забудьте вирвати У МАГАЗИНІ
2022-11-02 06:31:20
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Генрі крадієць сенсу
До вподоби, дуэе креативна творчість ♡°•
Відповісти
2022-11-02 07:37:17
1
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
@Генрі крадієць сенсу дякую)
Відповісти
2022-11-02 07:44:45
Подобається
Інші вірші поета
Без назви (про тарганів у голові) Запаморочення... Патреон Матвєєв Бачиш?
Інші поети
Truth13
@Truth13
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
42
5
1326
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4320