Чи винуваті ми...
– Чи винуваті ми У поразці революції? Так чи ні? – Мабуть, ні. – Чому? – Бо ми у полоні власної хтивості Взнали раптом, що таке кохання. Взнали надто раптом... Ні, ми не винуваті у поразці революції. – Чи винуваті ми У початку революції? У цій залі питаю я вас: Так чи ні? – Мабуть, ні. – Чому? – Бо ми були упевнені у її початку. Надто, надто вже довго ниділи ми у казармах, Спокутуючи гріхи... Ні, ми не винуваті у початку революції. – Чи визнаємо ми свою Причетність до революції? Питаю я вас: Так чи ні? – Мабуть, ні. – Чому ж? – Бо це не ми мали причетність до революції, А революція, наша наречена, Мала причетність до нас... Ні, ми не визнаємо своєї причетності До революції. Ми були собою – Й у цьому наша провина, Товариші.
2022-12-27 18:22:47
4
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3873
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2778