Чи винуваті ми...
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
– Чи винуваті ми У поразці революції? Так чи ні? – Мабуть, ні. – Чому? – Бо ми у полоні власної хтивості Взнали раптом, що таке кохання. Взнали надто раптом... Ні, ми не винуваті у поразці революції. – Чи винуваті ми У початку революції? У цій залі питаю я вас: Так чи ні? – Мабуть, ні. – Чому? – Бо ми були упевнені у її початку. Надто, надто вже довго ниділи ми у казармах, Спокутуючи гріхи... Ні, ми не винуваті у початку революції. – Чи визнаємо ми свою Причетність до революції? Питаю я вас: Так чи ні? – Мабуть, ні. – Чому ж? – Бо це не ми мали причетність до революції, А революція, наша наречена, Мала причетність до нас... Ні, ми не визнаємо своєї причетності До революції. Ми були собою – Й у цьому наша провина, Товариші.
2022-12-27 18:22:47
5
0
Інші вірші поета
Зтиха мені розповість лиш вітер... (вірш із паперу школяра) Хвилююся через те чого хвилі бувають... Чи чекали ви... Близнюки
Інші поети
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
5
1628
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
49
15
2112