ТЫ (Фрагмент#3)
Томас Глинвайн
В голове застреваешь ты снова; Твои кудри, глаза в небеса, Эх, те мысли, как русский и мова, Хоть близки, но рознит их коса... Выйти ль в поле? Увидеть там росы, Побежать по траве-мураве, Вольно мне, мне легко - ноги босы... А потом прилечь тихо к земле И послушать ее, И услышать. И дышать, и дышать, и дышать... Распевал соловей песню гарно, И лежать бы так мне, не вставать... Мне по пояс земле поклониться, Словно хочется жить много лет; С каждым днем мне тебя забывать... И душе вечно так веселиться, С каждым днем, Все опять и опять...
2021-04-18 15:27:11
12
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Томас Глинвайн
Наверное)
Відповісти
2021-04-18 17:37:15
Подобається
Томас Глинвайн
Спасибо, как есть)
Відповісти
2021-04-18 17:40:02
Подобається
Інші вірші поета
Forest Scar Sea Bastille
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
7725