Мертве місто
Зірколов
З похмурих, темних небес Примарний вісник божий На землю спалену несе Уже умерших сльози, І жертв, невинно вбитих Від смертельних куль. І громом лунають крики Замученних від вражих рук. І будинки бетонні шкірять Свої залізнії зуби, Хоча не чутно навіть сміху У сонному царстві смутку. Не горять сімейні вогні В холодних, мертвих оселях, І спокій примхливий згорів, Підпалила його артилерія. І де-не-де, як привиди, Блукають живії люди, Плач не в змозі спинити Від невимовної туги, І проклинають тихо й грізно Кривавого звіра війни, Закликають його із світу Навіки в небуття піти.
2023-09-14 18:34:57
2
0
Інші вірші поета
Залізна загадка Трьом супутникам Ваша лірика Сонний
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2058
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6031