Мертве місто
З похмурих, темних небес Примарний вісник божий На землю спалену несе Уже умерших сльози, І жертв, невинно вбитих Від смертельних куль. І громом лунають крики Замученних від вражих рук. І будинки бетонні шкірять Свої залізнії зуби, Хоча не чутно навіть сміху У сонному царстві смутку. Не горять сімейні вогні В холодних, мертвих оселях, І спокій примхливий згорів, Підпалила його артилерія. І де-не-де, як привиди, Блукають живії люди, Плач не в змозі спинити Від невимовної туги, І проклинають тихо й грізно Кривавого звіра війни, Закликають його із світу Навіки в небуття піти.
2023-09-14 18:34:57
2
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2547
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16962