Мертве місто
Зірколов
З похмурих, темних небес Примарний вісник божий На землю спалену несе Уже умерших сльози, І жертв, невинно вбитих Від смертельних куль. І громом лунають крики Замученних від вражих рук. І будинки бетонні шкірять Свої залізнії зуби, Хоча не чутно навіть сміху У сонному царстві смутку. Не горять сімейні вогні В холодних, мертвих оселях, І спокій примхливий згорів, Підпалила його артилерія. І де-не-де, як привиди, Блукають живії люди, Плач не в змозі спинити Від невимовної туги, І проклинають тихо й грізно Кривавого звіра війни, Закликають його із світу Навіки в небуття піти.
2023-09-14 18:34:57
2
0
Інші вірші поета
Гординя Вісник шепотів і шелесту Cogito ergo sum Пустеля
Інші поети
Momen ali
@momen_ali
Яна Шинко
@yana_shinko
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2054
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4627