Її кохання малювало ромашками...
stasijjka
Її кохання малювало ромашками, Дрібними метеликами на носі. Її слова розліталися пташками, Солодкими незабудками у волоссі. Вона завжди носила обереги І ти боявся їх відсутності. Її очі збивали з рівноваги, Доводили тебе до напівпритомності. Про неї ніколи не писали вірші, Їй ніхто не присвятив поеми. Лиш ти кохав її в тиші, Лише тобі потрібні були її проблеми. Можливо вона трохи інша. Скажеш, важко її любити. Могла бути легша, тихіша, менша... Та який сенс з тою іншою жити.
2021-06-12 19:06:31
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Блакитноока
Це неймовірно!😍
Відповісти
2021-06-12 19:48:01
1
Інші вірші поета
Місто співає... Відкрий мене ще сотню раз... Вона була закохана у дощ... Сумую за тобою
Інші поети
3barby
@3barby
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2374
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6532