***
Sophie Martiz
Чомусь все стало якось важко. Хоч думала що легко відпущу І знову надягаючи на себе маску Надіялася серце прив'яжу. Я досі пам'ятаю ту усмішку У голові багацько так думок Всі спогади з'являються так стрімко Ти зупиняєшся й чекаєш на дзвінок. Але все стало геть інакше Ми не залишились такими як раніше Мені доволі зараз тяжко Старатимуся споглядати рідше
2023-12-23 15:27:08
2
0
Інші вірші поета
Серце *** Привіт Буденність
Інші поети
Princess Girl
@Princess_life
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
85
4
8377
Хрест - навхрест
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1932