Mysterious secrets
shadowlinxxx morgan
Your eager attempt to be unnoticed,makes me notice you even more.Your mysterious eyes,make me wonder the story behind them.The way you walk around the lake,alone and silent,makes me wonder the secrets that I am sure you try so hard to hide.You wear all black,making you extremely mysterious.You don't talk to anyone,which makes me question your busy life,yet with whom do you share this lonely life with?You avoid all socialisation,as it might unravel the truth about who you really are.I am determined to find out why you hide the truth with a lie,which leaves only your disguise. So mystery human,you won't be alone for much longer. Lillian xx #TSA2020 "The harder they try,the easier you can tell'
2020-04-24 20:54:07
40
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
POET UNKNOWN
@shadowlinxxx morgan not to mention 😊😁
Відповісти
2020-04-25 11:51:50
2
shadowlinxxx morgan
@STELLA RAYMOND yes ❤💞thank u stell
Відповісти
2020-04-25 12:22:00
3
STELLA RAYMOND
@shadowlinxxx morgan welx
Відповісти
2020-04-25 12:22:34
1
Інші вірші поета
Promises/обещания magic Romeo and Juliet/Ромео и Джульетта I am here for you/я здесь для тебя
Інші поети
K N
@Nata_Kuchera
Скітер
@Amy_Skeeter
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15293
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12309