Тривога
Селена Мун
Твій погляд, немов кришталь, Роздріблений на частинки. Він ріже, неначе сталь І також здуває пилинки З моїх вже розсічених кіс. Під ними тонесенька шкіра В мурахах відчує, як біс Заплаче від погляду щиро.
2022-09-30 18:59:55
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Самоскид!
м, дуже файний вірш, дуже сподобалось подобається і сам розмір і насиченість слів, крутезно загалом :)
Відповісти
2022-09-30 22:59:05
1
Селена Мун
@Самоскид! Дякую за оцінку! Приємно :)
Відповісти
2022-09-30 23:23:17
1
Інші вірші поета
Кров, відходи, м'ясорубка Флешбеки
Інші поети
Ruslana
@rock_ksolana
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2230
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2415