Тривога
Твій погляд, немов кришталь, Роздріблений на частинки. Він ріже, неначе сталь І також здуває пилинки З моїх вже розсічених кіс. Під ними тонесенька шкіра В мурахах відчує, як біс Заплаче від погляду щиро.
2022-09-30 18:59:55
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Самоскид!
м, дуже файний вірш, дуже сподобалось подобається і сам розмір і насиченість слів, крутезно загалом :)
Відповісти
2022-09-30 22:59:05
1
Селена Мун
@Самоскид! Дякую за оцінку! Приємно :)
Відповісти
2022-09-30 23:23:17
1
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4349
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2674