Нові Єви

Рутенія

Я не Ліліт, а звичайнісінька Єва, що створена із твого ребра. Немає у мене ні сили, ні крил. Я навіки твоя раба. Лялька, що потрібна тобі для розваги, а завтра забудеш про мене. Ти любиш Ліліт. До мене ні каплі поваги! Дивлюсь, як стікає кров із власної вени... Не страшно померти. Ти про мене забудеш. Нову Єву створиш з ребра. Тільки знай, що Ліліт ти ніколи не здобудеш, бо вільна вона, а не раба! І скільки нас, отих зламаних Єв, що створені на догоду тобі? Скільки жертв у землі, Адаме, ти схоронив. Не згадаєш уже, далебі... Та ніколи не зітреш із пам'яті ту, що відмовила, відцуралась Едему, і полинула в ніч, в глуху дрімоту, тепер вона — демон! Нещасний і бідний у своїм коханні, ти у Євах шукав спасіння. Загубив спокій у любовних стражданнях. Не пізнати тобі прозріння! І ламаєш долі своїх покірних дружин, бо Ліліт не схилила спину! Завтра я теж у землі спочину, а ти створиш для себе нову Єву...

2023-01-14 14:56:10

Інші вірші поета

Життя мавки Якби.. ЛЕГЕНДА ПРО ТЕМРЯВУ І СВІТЛО, СМЕРТЬ ТА ЖИТТЯ Я не здамся!

Інші поети

Victoria Shepherd

@VictoriaShepherd

Alice Fantomhife

@Alice_Fantomhife

Lone_Wolf

@Lone_Wolf

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

3135

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

3805