Нові Єви

Рутенія

Я не Ліліт, а звичайнісінька Єва, що створена із твого ребра. Немає у мене ні сили, ні крил. Я навіки твоя раба. Лялька, що потрібна тобі для розваги, а завтра забудеш про мене. Ти любиш Ліліт. До мене ні каплі поваги! Дивлюсь, як стікає кров із власної вени... Не страшно померти. Ти про мене забудеш. Нову Єву створиш з ребра. Тільки знай, що Ліліт ти ніколи не здобудеш, бо вільна вона, а не раба! І скільки нас, отих зламаних Єв, що створені на догоду тобі? Скільки жертв у землі, Адаме, ти схоронив. Не згадаєш уже, далебі... Та ніколи не зітреш із пам'яті ту, що відмовила, відцуралась Едему, і полинула в ніч, в глуху дрімоту, тепер вона — демон! Нещасний і бідний у своїм коханні, ти у Євах шукав спасіння. Загубив спокій у любовних стражданнях. Не пізнати тобі прозріння! І ламаєш долі своїх покірних дружин, бо Ліліт не схилила спину! Завтра я теж у землі спочину, а ти створиш для себе нову Єву...

2023-01-14 14:56:10

Інші вірші поета

ЛЕГЕНДА ПРО ТЕМРЯВУ І СВІТЛО, СМЕРТЬ ТА ЖИТТЯ Життя мавки Битва із Лордом Нещасливе кохання

Інші поети

MyYurachka

@MyYurachka

Noor Jahan

@noon_the_force

Kate Bondari

@Kate_Bondari_17

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12578

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16847