Мій біль — моя сила
Ніч мене заховає. Місяць шлях вкаже. І нікому про мій шлях не розкаже. Як босою ступала по тернах, як життя рахувала у зернах. Як втрачала і знаходила розум; як цілувала губи морозу. Як обіймала сонце гаряче. Ніхто не знає, як ночами самотньо плачу. Я ховала свою тугу в землі, змивала весь біль у воді. У повітрі я знаходила силу, у вогню про помсту просила... Смерть, одначе, сьогодні скосила. Їй свої обійми відкрила. Нарешті ж бо всі двері зачинила. Мій біль — моя сила...
2022-10-27 10:04:52
2
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2692
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3681