The last poem

@ Aphrose

(18+)
You are my star From fairest creature, my disire increase You are the one i always glance at from afar But the chance that you will notice me decrease Apple she is, so charming to my eyes Thats the reason why i take the risk And, now, just saying your name makes me realize How can i let this girl hurt me like this..? I am autumn rain Pinned down by pain and moaning for release Cause loving you is exhausted drain I might be driven to sell my love for peace Love is not about fighting your love for her 'cause love can show too when you learn to let go of her -Magenda.Rose.Violet

2021-10-11 21:46:27

Інші вірші поета

AROMATIC LOST Generation Label Perfect person at a wrong place

Інші поети

Supreme CoCo

@thafamouscoco_

Dragana Boskovic

@justletmesleep

Khokh..

@khloudm99

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

9100

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12142