Торнадо

Nadine Tikhonovitch

Вогонь обпалює кістки і душу, А я з небес викликаю торнадо, Нехай здіймається пил. На сушу! Закликаю весь світ воювати! Я спалюю хати і жалість, і сіль, Я борюся зі смертю, та марно! Накликаю розруху, вкладаю свій біль: Хай знищить кістляву торнадо! Я сумую - всі штóрми на морі Сьогодні зійдуть з берегів! В ураган я вкладаю все горе, Весь біль, що у грудях запрів! Так, божевільна - я кличу торнадо, І чорна вдарить по ребрах рука - Повертались до дому солдати, А тебе все у хаті нема... Я сумую! Ти чуєш? Співаю Голосами цунамі і диких вітрів, Що людство безбожно вбивають І пір'я дарують для крил. Я сумую! Кричу і вбиваю - Хай ллється з ножа мого кров! Я вовком у лісі до неба волаю І готую для втечі пором... Срібло зірок і золото болю Вщент розбиває торнадо... Я співаю. Ти чуєш? Я йду за тобою, Пригортаю до серця гітару... Дивися! Це кров - її океани! Я стала торнадо і болем лечу! Я знищу цей світ і кістляву!.. Та чому ж я стою і мовчу?.. Як божевільна, мовчу...

2021-04-30 12:37:19

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Твоя Відьма

Торкає душу! Дуже сильний і зворушливий вірш😭😭😭

Відповісти

2021-04-30 13:23:15

Меліса

це з розділу тих віршів, які не можна ніяк описати. ні, я вловила суть автора, яку він намагався донести, але сам по собі вірш є торнадо. стільки бурі зі слів, які панорамно збираються в рядки, а ті в строки... і зносять тебе... вдихнути ти вже не можеш... бо це потік, який заносить надто далеко... ти втрачаєш свідомість... бо задихаєшся... а що, може, бути гіркіше за свідомий вибір встати на шляху того торнадо? цієї природної сили... хіба це не є безумство? де ти скочуєшся не вниз, а злітає у цьому пориві наверх...

Відповісти

2021-04-30 19:26:06

02katy18

🖤🕯️

Відповісти

2021-10-15 19:54:20

Інші вірші поета

А я не знала... Що небо впаде... La lune Минуле так безсовісно...

Інші поети

Enok Mayeny

@Enok_Mazino_Mardukg

Safiyyah Orlovic

@SafiyyahOrlovic_99

Billips Michael

@billips_michael

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12415

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

2670