Gar ýagan güni...
Gar ýagan güni, Açyk meýdana, Öýkenime sorup, sowuk howadan, Barýan, öz ugruma, (Kim bilýä nirä?) Kalbymy, gussamy buz dek sowadyp, Palçyk toplan ädik bilen ädimläp, Gara tegmil goýup barýan, "Adamda"... Yzymy örtýàr, Her ýan gaýmalap, Bulut ýassygyndan gaçýan ýelekler. Günüme goýanaok, melgun kesirlik, Howlukýan gitmäge, Gyssanýan nirä?... " Ynsan ogly nirä barýañ, säñeläp? Sabyrly bol, howlukmaklyk gerek däl". Pyşyrdysy gulagyma eşdilýär... Asmanyñ ýüzinde, gaýýan melekleñ. Remezan Mämetgurbanow 09.01.2023. снежный день в чистое поле, Вдохнув в легкие, из холодного воздуха, Иду своим путем (Кто знает где?) Сделай мое сердце и мой желудок холодными, как лед, Шагать в грязной обуви оставляя черную метку "Лично"... заметает мои следы бок о бок Перья, вырывающиеся из облачной подушки. Я не могу оторваться, это большое дело. торопиться Что отсутствует? «Сын человеческий, куда ты идешь?» Будьте терпеливы, торопиться некуда». Я слышу, как он шепчет мне на ухо... На лице неба дождь ангелов. Рамазан Маметгурбанов 09.01.2023.
2023-01-10 17:02:21
3
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2059
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1934