Маска опинилася в руках древнього мисливця за артефактами, якого всі знали під іменем Дрейвар. Він був легендою серед дослідників, відомим своїм безжальним підходом до будь-якого завдання і здатністю виживати там, де ніхто інший не міг. Дрейвар не шукав слави чи багатства, він прагнув лише одного — зрозуміти істину світів, які існували до його часу. Саме ця одержимість привела його до Маски, захованої в руїнах світу, який колись називався Ейросом.
Коли він доторкнувся до Маски, вона одразу вплинула на нього. Спочатку це були лише сни — зламані образи світів, наповнені тінями та голосами. Потім Маска почала говорити з ним, обіцяючи знання і силу, які могли б перевершити всі його уявлення. Дрейвар вагався, але не встояв. Одягнувши її, він став Носієм-Пілігримом. Його тіло наповнилося неземною енергією, а розум відкрився перед новими горизонтами. Проте разом із силою прийшли муки.
Маска не просто дарувала йому знання, вона змушувала його бачити те, що було краще залишити в забутті. Кожен новий секрет, відкритий нею, ставав причиною нових кошмарів. Дрейвар бачив тіні богів над богами, їхні обличчя, які спліталися із зорями, і їхню безмежну ненависть до всього живого. Він бачив, як маска була створена, і зрозумів, що вона була частиною більшого задуму. Вона була ключем до порталів між світами, і ці портали могли привести назад тих, хто колись правив всесвітом.
Мандрівка Дрейвара стала нескінченним випробуванням. Маска направляла його через руїни, знищені міста і навіть світи, де не залишилося нічого, окрім попелу. Але він знав, що є надія. В одній зі старих бібліотек, захованих у зруйнованому храмі, він знайшов згадку про Хрест Пола. Цей артефакт, створений із чистої енергії, міг знищувати не лише матерію, а й саму сутність речей. Він міг покласти край прокляттю Маски.
Шлях до Хреста був довгим і небезпечним. Дрейвар перетнув пустелі, де повітря горіло від магічного вогню, і ліси, в яких дерева оживали, намагаючись розірвати його на шматки. Чим ближче він наближався до мети, тим сильніше Маска опиралася. Вона шепотіла йому, що Хрест не існує, що це лише вигадка, щоб відвернути Носіїв. Але Дрейвар не зупинявся.
Коли він нарешті досяг храму, де зберігався Хрест, він зустрів Пола. Світяр, який не належав до жодного світу, був істотою з чистої енергії, чиє існування було пов’язане із рівновагою між світами. Пол давно чекав на того, хто прийде з Маскою, і був готовий завершити ритуал.
Ритуал був жорстоким. Пол пояснив, що Хрест не просто знищить Маску — він знищить і самого Носія. Дрейвар, хоч і вагався, розумів, що це єдиний спосіб покласти край її прокляттю. Пол активував Хрест, і кожен його удар розривав Маску на шматки. Але разом із цим рвалися і душа, і тіло Дрейвара. Він відчував, як частини його самого зникають назавжди.
Маска боролася до останнього. Вона створювала ілюзії, показуючи Дрейвару його минуле, намагаючись змусити його зупинити ритуал. Вона обіцяла йому безсмертя, велич, вічну славу. Але Дрейвар був готовий пожертвувати собою.
Коли Пол завдав фінального удару, світ здригнувся. Ритуал був завершений, але це мало свою ціну. Пол зник, поглинутий силою Хреста. Його тіло розірвали боги над богами, які не могли дозволити, щоб така зброя залишилася в цьому світі.
Дрейвар залишився на колінах серед руїн, його тіло було наполовину знищене, а душа виснажена. Він побачив, як уламки Маски починають зростатися, немов нічого не сталося. Вона вижила. Її воля була незламною, а її сила — невичерпною.
Маска тепер чекала нового Носія. Вона навчилася адаптуватися, пристосовуватися і переживати будь-які випробування. І хоча Дрейвар пожертвував собою заради світу, він знав, що боротьба лише почалася.