أنتمي لي فقط!
قيدتني الحياة بحبال الضياع، رسمتْ لي طريقًا أفتخر له وأتألم، شدّت على خدشٍ تناثرت عليه دماء التضحيات، مازالت تهديني أطواق النجاة متحججة بهشاشتي وخفتي، عاهدتني بالحماية ما دمتُ أتنفس، لكنني أبيتُ ذلك ومزقت تلك القيود الضعيفة وقلت لها بتحدِّ:" أنا من سترسم طريقها، أنا فقط من ستحدد نهاية قصتي، أنا لا أنتمي سوى لي فقط " #Rahoom❤🕊 #My_Pen❤🕊
2020-08-05 01:33:41
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Basma Baghdad
رووووووووووووعة قلبي كل السعادات لقلبك يارب 💜💜💜💜
Відповісти
2020-08-05 05:10:42
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
45
9
2392
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
855