كلمات
وما أنا أكتب هذه الكلمات إلا لأنفس عن ألم اللكمات أكتب للغائب بالوجود لعلمي أنه لن يعود لو يعلم الكلمات التي تخط من أجله لكان استحى من قسوة قلبه أنهار من حروف وبحار من مشاعر وهو بالبعد فنان وبالعذاب ماهر لا يدري أن البعيد عن العين بالقلب ساكن لكن الرحيل زلزال يخرب أحلى الأماكن أردت إخباره أنه أضحى نبض قلبي الصغير لكنه قبل ذلك غادر وترك وراءه جرحا كبير غبي أحببته وأمامه أنا كنت الأغبى يقول أنه لا يرى حبي.. لا بد أنه أعمى لم تجرم مشاعري بحقي لديه من تحبه وأنا بحب غيره أستغني لكني أردته قبل أن أريد نفسي ومع أني أكرهه إلا أني أحبه رغما عني تركني بالأمواج المتلاطمة بصدري يصر على أن أتنزعه مني وهو كلي.. هو أخرق، لم يقرأ بين السطور أخبرته أن دوائي حضنه، وهو ابتعد بكل غرور قصدت ما لم أنطق ونطقت ما لم أقصد لكن كل هذا الآن مجرد كلمات تدور في عقلي وهي فقط ترهات مؤسف أنك رحلت يا خطيئتي والأكثر أسفا أنك كنت الوجود أجمع بالنسبة لي ••• ~PurpY 💜🌻~
2018-12-07 18:19:49
4
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1769
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1410