xxx
живи сьогодні і дихай на повні груди. твій колір очей проведе тебе у майбуття. і настрій переможця не ховай у скриню, бо кожен з нас подолав, хоч не всі, але проблеми життя. і повір мені, люба, усі негаразди це попіл. вчора є, а сьогодні їх навіть нема. і не варто засиджуватись у кутках цього боягузливого дому, бо життя триває, це безкінечне коло буття. а навіщо скажи всі шукають цей сенс? потрачено життя на пошуки цього. невідоме притягує, без сумніву. але не варто робити це вище всього. а можливо у планах долі закарбувати у нас хвилину щастя. відчути погляд кохання, взяти його у долоні. а можливо сенс - це пролиті ночами дівочі сльози. а можливо сенсу нема? не витрачайте часу на непотрібні гіркі секунди. не тримайте близько проблеми цього життя. ми не вічні, і явно ніщо не вічне. тож живіть поки серце у такті з всіма.
2018-04-23 19:43:32
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
K L I F S
Дуже гарно🌸
Відповісти
2018-04-24 14:21:50
Подобається
Ірина Козун
@ K L I F S Надзвичайно приємно 😇
Відповісти
2018-04-24 14:55:53
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8338
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11490