Кава, скло розбите й ти

Pavlo

Кава, скло розбите й ти, У вікні морозні квіти. Передаєм в листах «привіти», І ставим крапку в знак самоти. У стін питаємо секрети. Допивши каву і прибравши скло, Допоможе друг забути, що було, І спалить всі її портрети.

2021-12-18 18:33:29

Інші вірші поета

Мій чорний ворон У весняних квітів твої очі Дідусь Маленький рай

Інші поети

Virtoria

@Victoria_Sandulenko

Марина

@_Maryna

Леонид Коляда

@im_space

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3681

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

7176