They Are
POET UNKNOWN
They work day and night, Supporting our needs. They stand back and fight, From hunger to do our deeds. Far away from their family sight, They work the hardest for their family needs. Who are they that have forgotten their freedom rights? They are labourers, who for holidays never plead. *********** Happy International Labour Day friends 😊 --------POET UNKNOWN 💞 Russian: Они работают днем ​​и ночью, Поддержка наших потребностей. Они отступают и сражаются, От голода делаем наши дела. Вдали от их семейного взгляда, Они работают тяжелее всего для своих семейных нужд. Кто они, которые забыли свои права на свободу? Они рабочие, которые на праздники никогда не умоляют. *********** С днем рождения, друзья! -------- ПОЭТ НЕИЗВЕСТНЫЙ 💞
2020-05-01 11:20:20
18
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Mysterious
Beautiful.....loved it....keep writing 😍😍😍😍😍😍
Відповісти
2020-05-01 15:51:26
1
POET UNKNOWN
@Mysterious thanks sis😊😊
Відповісти
2020-05-02 01:44:29
1
POET UNKNOWN
ооо большое спасибо 😊 девочка ... 💕💞💞
Відповісти
2020-05-10 06:34:16
1
Інші вірші поета
Graphic#2 MY UNKNOWN DESIRE COMFORT Thank you
Інші поети
GannMorgana
@GannMorgana
Uina Ku
@mayor_hija
Ms. Nothing
@ms_nothing
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11699
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4085