Дев'ятнадцятий жовтень

Alina Vykhrystyuk

Осіннє листя відлітало від дерев Симфонією грало поміж вітру Серед сезонних дощових перерв Малювало золотаву палітру І все кружляє, падає на огорожі Невагомо парИть, немов на орбіті Поки вулицями спішать перехожі Кавою попередньо зігріті З-за хмар видніється холодне сонце Останні квіти незабаром відцвітуть Тротуарами вітаються незнайомці Прощаючись, далі квапливо ідуть Жовтневі звуки, кольори, пейзажі Нагадують минулорічну втому Де ми з тобою - випадкові персонажі Познайомлені пару місяців тОму Та осінь і хмари не дають тебе забути Чекають миті, щоб раптово нагадати Якщо колись ти не захочеш нікого чути Подзвони - я обіцяю мовчати

2021-10-31 23:19:10

Інші вірші поета

Що робити? Сільський відпочинок Я хочу запалювати Присвята старшій мамі

Інші поети

Merlin911

@garovan321

Safie_

@Safie_

Паскуда Олексійович

@dadirtydram

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1185

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

4245