Ніч

Alina Vykhrystyuk

Ви помічали, як тихо дихає ніч? Як сяють ніжно космічні зірки? Ви помічали світ, де кожна річ, Поглинає все, як поетичні збірки? Ніч, ніби манить з собою в дорогу І ніжно дивиться місяць із неба Швидко уходить із серця тривога Для щастя більше нічого не треба Хіба що улюблену стару книжку Трішки тепла та каву ліворуч Неподалік зручне тихе ліжко Та тебе біля мене поруч ©AlinV

2019-05-22 19:40:12

Інші вірші поета

Мотивація Побажання Любов не потребує умов Про актуальне

Інші поети

Veronika

@vera_syvorova

Edelweiss

@Edelweiss

Міла Чубенко

@mika_mila

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4090

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11395