Послання собі.
Стоп. Зупинись. Це не просто так вірш, це важливе послання. Стій. Озирнись. До тебе звертається твоє ж кохання. Я сподіваюсь, став ти ким хотів: Успішним, не дай боже, скромним, Тобі колишній я передає привіт, Сядь та згадай: яким же був ти кльовим. Тоді як серце рвалося на волю, Ти вміло присипав його бажання, В той рік як вибирав ти сам цю долю, Не було марним, мабуть, те старання. Можливо, зараз ти щасливий, друже, Можливо, ти давно на дні, Можливо, втома косить тебе дуже, Але я в тебе є, ми не одні. Згадай ти знову всі минулі трабли, Усе, що сталось там колись і як, Як вкотре йшли на однакові граблі, І знову лізли в долі той гамак. Але ж згадай, як було тоді файно, Як ми гуляли, думали, росли, Як нове все здавалось незвичайно, Як впевнено в майбутнє разом йшли. І ось тепер, коли ти вже майбутній, Ти знаєш все, всього уже досяг, Відволічись і глянь ще раз в минуле, Аби згадати з чого ти почав. 27.09.2018
2018-05-27 17:16:58
6
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1747
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4024