Падіння
Що може краще бути від падіння? Не вільного, кайфового, крутого, А просто: сильного й дурного, Щоб розтрощити собі піднебіння. Так часто задираємось до неба, Забувши про усе, що земних, смертних, Турбує нас, і робить з нас інертних, Тупих й нещирих, ну а кому це треба? Та вихід є, бо раз упавши звідтам, Ти розумієш, що не особливий, Так і виходить - фейл красивий Дає реальну мудрість літам. Та ба, падіння, це не лиш падіння, Бо після нього треба підвестися, І тільки як це зробиш, то простися З життям колишнім гоноровим плиння. Тоді розпрямся, заспокойся, йди, Йди далі та не зазнавайся, Тоді уже падінню не здавайся, Та й так живи, кайфуй, люби...
2018-06-11 13:53:03
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Weronika Nikulina
Після такого вірша хочется впасти, і не те що піднебіння, мозок собі розтрощити... Але впасти, лиш до ніг автора, і щиро дякувати за його магію слова. Я в захваті💜
Відповісти
2018-06-11 14:09:11
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3101
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2371