Мої вірші
Помітив я, що не лише коли усе в вогні,
Мої вірші то йдуть, то ні.
Часом закортить в нотатник вилитися їм.
Десь місяць-два, допоки я їх їм:
Зжираю, поглинаю, не пускаю,
Ці кляті дріжді все ростуть в мені.
А згодом рвуть на друзки й витікають.
Течуть, печуть і обпікають,
Все плавлять, давлять, тиснуть і ламають,
Зі сталості в хаос проклятий зганяють
І там на хвилю в бурі застигають.
Збираю сили, бо інакше як?
І загас уже і не веде маяк,
Я йду й віршІ в собі підігріваю,
Колишнє хрін зна що у форму заливаю.
І байдуже: усе в вогні чи ні.
Мої вірші, ви вільні, ви живі!
2021-07-23 06:56:33
5
0