Без назви
Моє прохромлене серце лежить упавшою зіркою на березі Тихого океану; Моє загальмоване серце, закушене губами, як затримані повіками сльози омертвляє плавники на філетовому череві, вгрібає у пісок останнє скорочення м'язу; Моє потріщене, почавлене руками серце посмоктує знайому кров на вимоченій гарпуновій линві; Моє розітнуте у дві півкулі, велике синє серце не осипається на чорне дно китовим сміхом, не пробивається на пінисту гучну поверхню фонтанами щастя; Моє закохане, упіймане й відкинуте, наскрізь прохромлене серце пригадує тебе.
26.01.2023
1
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2634
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9033