' ' '
oo_WoW_oo
Я шукав Тебе у мільйонах У мільйонах долонь ,що торкались мене У мільйонах очей ,що дивилися прямо у душу. Я шукав , я жадав! Я благав!.. Однак визнати мушу Тут Ти перемогла мене... Поки я в сутінках йшов, схиливши голову низько Ти у веселих компаніях банкетувала , підбираючи собі нове товариство... Я шукав Тебе у мільйонах У мільйонах усмішок,що мали залишатися не тільки у пам'яті ,а й у серці У мільйонах вродливих...дійсно вродливих дівчат!.. І у всій цій круговерті жінок ,я лише більш розумів Наскільки до Тебе Всім тілом й душею Летів...
2020-10-22 21:56:16
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Генрі крадієць сенсу
Дуже красиво
Відповісти
2021-03-21 09:45:59
1
oo_WoW_oo
@Генрі крадієць сенсу , спасибо 💛
Відповісти
2021-03-21 09:47:20
1
Інші категорії
Привітання Подійні Ода Історичні Вірші в прозі Вірші до свят
Інші поети
Meisongdi Riamroi
@Meisongdi_Riamroi
Safie_
@Safie_
Сонета
@Shpitalmann
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4234
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5136