Доля
І кожен теплий промінь сонця
Вдаряється щоранку об твоє вікно
Та ти лиш дивишся на нього як на спомин
Що пробирається в пам'ять твою вже давно
І кожен рух сприймаєш як удар в свою щоку
А шепіт чуєш трохи вище , ніж баси
Колись тебе зрадив найкращий друг -
хоч він не вартий був такої краси
Давно ти вже не гуляла парком
І не зривала листя з крон дерев
Ти замикалась глибше з кожним новим ранком
І пара з вуст, немов туман, здіймалась вище очей
Шкода , що її долю вже не зміниш
Бо та змінила течію у зовсім інший протилежний бік
Вона її нажаль не переплила
В змаганнях з нею доля була наче гід
2021-08-09 06:34:04
9
0