Блог
Всі
Перші мої вірші
Новини, Відгуки та рецензії
Незабаром зберу в збірку мої перші написані вірші (хоча не всі). А поки лише в блозі покажу деякі із них:
1.https://www.surgebook.com/one_life_/poem/mayak
2.https://www.surgebook.com/one_life_/poem/sni
3.https://www.surgebook.com/one_life_/poem/zviri
4.https://www.surgebook.com/one_life_/poem/adis-amigo
5.https://www.surgebook.com/one_life_/poem/sveknsg
Як вам?
Актуальні твори
Новини, Відгуки та рецензії
Пропоную прочитати актуальний вірш
https://www.surgebook.com/one_life_/poem/genialna-zbroya
5
53
Особисте, Думки вголос
Інші
Мільярди людей, мільярди думок, мільярди різних історій. Та ще більше слів. Трильйони слів різними мовами кожної хвилини, а то і більше. Багато релігій, багато християн і атеїстів. Багато людей, але мало в них душ...
Земля давно стала для людей не символом життя, а знахідкою для заробляння грошей. Наша планета настільки спустошена, з неї вичавили вже майже всі ресурси. Вона мов стиснута губка – ледве волога. Та й люди давно не ті – злі, агресивні мов вовки, голодні та ненаситні до збагачення, можуть здерти шкіру з інших задля власної наживи. Вбивство для них не є смертельним гріхом. Вони не бояться гріха, швидше він їх боїться. Неважливо, яка надворі погода, пора року. Чи в спеку чи в дощ думки людей такі ж погані, як калюжі з болотом.
Винищені ліси, гори сміття повсюди, забруднені річки, озера, повітря. Одним словом екологічне фіаско. Про самих людей годі й говорити. Зациклені на смартфонах, соціальних мережах, іграх. Живого спілкування немає, зате є дибільні відосіки тік-току, матюки та недотепні жарти, фотки їжі в інстаграмі, голі фотки дівчат на аватарках. Діти з пеленок вже дивляться телевізори і ютуби. Людство звикло до споживацтва. Скільки харчів викидається на смітники щодня. А скільки голодних? Часто міняємо одяг під тренди моди, а старий викидаємо. Скільки неодягених? Витрачаємо гроші на непотрібні речі та прикраси. Скільки бідних?
Ми деградуємо ми вбиваємо себе у собі, ще й попри це винищуємо нашу планету, забуваючи що ми тут не назавжди.
Здається в нас все «нормально». Ми дуже чуттєві до чужих проблем в інших країнах, та не помічаємо своїх у себе. Нам байдуже якими мовами розмовляти в своїй країні. Ми ніхто. Без ідентифікації, без свого я. Ми живемо за канонами, які ставить сучасний світ, а не за покликом серця.
Поки ми не змінимось, не змінимо оточення навколо, власні думки і дії, ми нічого не доб’ємося в цьому житті. Важливо залишити після себе слід, щоб про нас пам’ятали, а не згадували «злим, тихим словом». Будьмо кращими, чеснішими. Давайте жити за законами Біблії, а не нав’язаними правилами. Не будьмо рабами системи, не продавайте душу за гроші. Ми можемо стати поколінням Z. Поколінням Інших...
Ще залишу тут свій вірш...
Сучасний світ, й тенденцій початок
Технологій багато, але щось
Хтось втратив
Падемо вниз замість польоту
В нас вкрали нас, а ми непроти
Чого прагнуть люди йдучи до нового
Міняючи сторінки історії
Комусь треба гроші, комусь треба статус
І землі міняємо в долари
Сьогодні світ зійшов із глузду
Почалась деволюція й деградація
Регрес наш протест самим собі
І миру оголошена люстрація
Чому так все сталось
Й куди ми дійдемо
Куди повертати сьогодні
Вказівник зламався, і час зупинився
На роздоріжжі в преторії
І таймер вже стоїть назад
Ще трохи часу залишилось
Людей багато та і з них
Людьми так мало лишилось
Епоха людства несе втрати
Та жаль, що це вже не спинити
Земля себе стихіями захищає
Щоб хтось тут міг колись ще жити
27.02.2021
5
62
Книги
Всі
Вірші
Всі
Біль...
Я вчився цінувати біль
Бо той не дав мені легкого життя
Я люблю цукор, але саме сіль
мені розповіла всю істину буття
Біль дав можливість зрозуміти
Що таке правда, рідні і любов
Біль показав, що не час чекати
Коли манна сама впаде з неба знов
Він навчив цінувати мить
І показав, що життя коротке
Він відкрив очі на блакить
А не на ніч, що в нас була голодна
Біль показав, що таке подяка
Він вбивав в мені тільки страх, але не сили,
Та я не здався, і тому йому дяка
Що вбив в мені те, що неосилив
7
8
170
...
На коротких дистанціях
Треба швидко вперед
На коротких дистанціях
Задихається море
Я втікаю, ще швидше
І зриваюсь в кювет
Не знаючи навіть
Що під мною є гори
Упаду кілька сотень
Метрів донизу
Мозок мій вже
Не може так думати
Все паду і паду
І весь час беззупину
Слава богу цей
Сон має зникнути...
3
1
195
___
Ненаситні розмови, де реальності мало
В них втікаєм від сутності справжніх речей
Поки скролимо стрічку рядків інстаграму,
комусь голова злітає з плечей
Такі штучні емоції, де кинджал за спиною
Такі вірні друзі лиш за стопкою в барі
Поки ти слухав всяку езотерику
Хтось розганяв із могилок вандалів
Неприступна межа, де до смерті лиш крок
Неспокійні слова каламутять лиш воду
Все дарма, бо епоха нова, але зла
Хтось вже питиме чай, а хтось лиш кип'ятитиме воду
Заспокійливі ліки, вже не дієві
Любов трохи краще, але теж як екзотика
Вуличні бійки вже ніхто не зупинить
Там зупиниться той, хто в руках має тортика
Віртуальне життя вже на голову вище
Всі можливості свої давно десь в фантастиці
Трохи практики, та ще менше теорії
Ми вже інші, але з якої галактики?
Динаміт не розірветься, бо і ми вже не порох
Ми без ім'я, без совісті - це імпровізація
Цей магніт кульку навіть вже не підніме
Тут всі мають права, хоч немаючи рації
2
2
234