Остання путь

Олексій Коваль

Постріли лунають, Як маленький посвист. Кожен падає у братську могилу, Яку більше не згадають. Зітруть її з лиця землі, А матінка-Земля плакатиме, Проливаючи сльози на молоді душі, Які починали жити. Моє життя обірветься наступним, тихим, безжальним пострілом. Він стане вісником моєї смерті.

2024-08-07 04:08:28

Інші вірші поета

Турботи Повернись,кохано Останній план Сила кохання

Інші поети

Ren

@Panda_4010

Airad

@dassha

Еліна Сірик

@eliksir

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

2639

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

5680