Друг-ворог системи
Олексій Коваль
У руках крижана гвинтівка, І наказ командира: Стріляй, Переді мною на стіні смерті Ти-мій дорогий друже, Вже ворог моєї системи, Наказ є наказ,вб'ю друга,бо вб'ють мене. Тремтять руки-моментальний страх, Командир дістає наган, Що вбив сотні, мільйони. Мить і він мертвий, Не друг, а вбивця, Що покоїться на білому, безневинному снігу. Біжи, біжи мій друже, Мене чекає смерть -трибунал, Крок зроблений, Я—зрадник, За те що вірний друзям своїм, Але тікай ,не грай героя, Тобі ще жити треба. Я приречений вмерти, Так доля мовила, Самі небеса пророчили. Настане час, коли закінчаться патрони, Ех йде в бій Старий добрий багнет. Прощай друже, Не зустрінутися нам знов, І мої зусилля може марні були, Але коли ти живий ще, Згадай мене у тиху ніч.
2025-07-15 07:16:33
0
0
Інші вірші поета
Душа і Розум Нікчеми Нісенітниці п'яного Розлад
Інші поети
Pirania Artist
@Pirania_Artist
Kumar Bunty
@Kumar_Bunty
Plzdrinkmypapaaa
@Plzdrinkmypapaaa
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4229
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2155