Криваві мрії
Хоч я мрійник,
Але жадаю померти від цього життя,
Наче раб,
Що тільки живу за примусом.
Не людина вже.
Я вже давно помер,
Разом зі своїм серцем.
Залишилося сіре тіло,
Не залишилося душі,
Яка так палко помирала,
Але закінчувала тихо
Свою бідну, самотню сцену.
Я не маю право на щастя,
Бо зникнути хочу,
Навіть коли це розіб'є іншим серце.
Бо моєї думки не питали,
Що разу,
Коли бажав перерізати собі горлянку,
Як цей садист.
Замість сонця- кривавий місяць.
Замість неба ясного-безмежні дощі.
Замість радості безглуздій-
Ласкаво смерть,
Тягне мене за руки.
2024-09-16 16:29:33
2
0