Іди геть,кохано!!
Ти мене кохала, Запевняла багатьма обіцянками, Що це навіки. Але доля занесла мене у чужину, Ти була єдиною розрадою, Опорою з міцних гірських порід, І я залишився жити, А мерці помирали від туги. Ніхто не писав,забутий, Вже кохана зникла на Землі, У таємному кутку, Навіть Бог не знає де це місце. Вечір,триклятий теплий вечір, Побачив дівчину свою, Тільки поряд з нею інший, Набагато кращий від мене чолов'яга. Тихо відвернувся,та зник. Твоє серце миттю почуло, Вона сміялася,раділа, Коли я вже надію втратив. Повернуся у розбиті нетрі, А ти тута, в усмішці широкій, Знов запевняєш що кохаєш. Перестань, перестань брехати, Кинь,кинь мене самого тут, Навіщо моє серце? Я ж знаю що ти кохаєш іншого. Досить, досить плакати, Казати не потрібні виправдання, Це кінець, кінець нашої історії, Не хочу зараз бачити кохану, Бо зараз помру від задухи. Геть,геть лицемірко, Чому завжди виходить так, Віддаєш своє серце, А воно опиняється в багнюці. Теж кохав інших , Але ти була ціннішою, дорожчою,та прекрасною людиною, Якій довірив таємницю своєї душі. А зараз що? Досить цих пустих слів, Дай тишу,бо серце розбивається на друзки. Прошу тебе зникни з мого життя, Хоч і кохаю тебе,але це кінець. Спочину у своєму горі, І знаю, не врятуюся більше з нього. Одного дня,в день нашої першої зустрічі, Пролунає постріл.
2025-07-15 07:51:32
0
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11502
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2564