Я не встиг їх врятувати
Люди помирали, Як мученики, Стогнали,плакали, благали про порятунок. Я нічого їм не допоміг, Бо не знав, Як це зробити. Вони потихеньку помирали, Залишаючи страхітливі вирази обличчя, Які не бажали зустрічатися зі смертю. Ці створіння проклинали мене, Бо не був корисним. Після цих слів зі сльозами на очах, Намагався їх врятувати, Щоб далі продовжили жити. Руки у крові, Як у лікаря. Одні за одним помирають У моїх руках, Я наче смерть Торкаюся і лишаю дорогоцінного життя. Знов поразка, Але не в душі, А цими дитячими душами, Які жили своїми мріями. Мали свою квітку, Яку безмежно кохали. Дітей, Які так довго чекають на них, А я нікого не врятував, Що мені відповісти їх за те, Що вони померли, Від моїх рук.
2024-09-07 03:40:17
1
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1803
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2639