Поступ часу.
Олександр Чалий
Хтось економить час, хтось витрачає, А час біжить, прискорюючи кроки, І нам завжди його не вистачає, Бо час іде, у нього свої строки… А час іде й нікого не чекає, ніхто не може ним заволодіти. А нам завжди часу не вистачає. Як швидко подорослішали діти… Не можемо ми часом зловживати Бо він іде, і в цьому є логічність. Час може дарувати й забирати, І ось батьки уже пішли у вічність… Ми живемо у часі мов скитальці, А він іде, він спокою не знає. Час витікає, мов вода крізь пальці, Він плине, він біжить, летить, минає…
2025-01-30 18:40:59
0
0
Інші вірші поета
Батьківська хата. Людина що вас цінувала. Книга життя. Закон природи.
Інші поети
Luna
@Moon_Luna_
Nanni
@Nanni
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12401
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2390