Моє
Моє небо і моя земля, Мій клопіт і моє тремтіння, Моє все те,що ти і я, Мій недруг і моє прозріння. Моя ознака слабкості, Мій страх,моє страждання, Ти мій об'єкт ненависті, Мій ворог і моє бажання. Мій космос,моя височінь... Мої ліки і моя недуга, Ти сплетений з усіх моїх ясних промінь В житті моїм і світла й темна смуга. Мій кат,мій плач,моє протистояння, Мій перший поцілунок,перша біль, Мій крик,мій крок,моє благання, Мій дощ,мій шторм і мій самотній бій. Мій якір і моя зупинка Удар і мій крутезний спуск Моє падіння і моя помилка Ти мій урок,і моя кнопка "ПУСК" Моя тривога і моє розчарування, Мій гнів і злість моя — це ти... І ти це все,і ти як покарання, Незмога – ти, забути і піти...
2023-08-09 16:41:08
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Dmitri Lokashincofe
ого, пристрасно
Відповісти
2023-08-31 16:34:15
1
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
856
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
127
26
4124