Дощ
Стукочить дощ у голі стріхи... Шумить тополя за вікном... Дзвенить зимова тлінь в повітрі... Земля холоне мов вогонь... Уже нечути співу птиці... Не чути голосу рабів.. На світ спрямований на спокій... Вже опустилась чорна тінь... Вона спокійна мов погода... Холодна й тиха пелена... Як Королева - чорна й вбога, На світлу землю прибула. Вона холодна наче крига... Така чарівна й неземна... Вона вкриває білі стіни... Ніби ховає це життя... Їй так хотілось відпочити... Відчути спокій й це буття... Їй так хотілось полюбити... Все те земне, все те життя... Її цурались і боялись... Їй підкорялись і лякались... У ній не бачили життя!!! Її вважали за прокляття... Їй віддавали всі страхи... Їй підкорялись навіть сущі... Безмежні боги і роби... Вона то темна, не свята... Але пекуча й запальна... Тут так багато порівнянь, щовже й не знаєш що й сказати... От тільки мудрість тут одна... Нам ніч уже ні з чим не порівняти...
2018-05-10 08:20:54
2
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2867
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2580